Що сталося
За даними Politico, під час зустрічі 11 березня в Маямі спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв пропонував американським переговірникам — Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру — домовленість типу «послуга за послугу»: Москва нібито припинить передавати Ірану розвіддані (зокрема координати військових об'єктів США на Близькому Сході) в обмін на те, щоб Вашингтон припинив надавати розвідінформацію про РФ для України. Сполучені Штати відхилили цю пропозицію, повідомляють поінформовані співрозмовники.
Чому США сказали «ні»
Рішення США має три практичні підстави. По-перше, обмін без чітких гарантій виконання — ризикова угода з ненадійним партнером; довіра до Москви в таких питаннях близька до нуля. По-друге, для Вашингтона збереження підтримки України — не лише моральний жест, а й елемент стримування подальшої агресії. По-третє, поступка в цій площині підривала б трансатлантичну єдність, створюючи прецедент, у якому інтереси Європи й безпека союзників відходили б на другий план.
«Ця пропозиція викликає обурення»
— європейський дипломат, який говорив з Politico
Наслідки для України
По суті рішення США — позитивний сигнал для Києва: питання розвідпідтримки не обговорюватимуться як товар у двосторонніх торгах. Це означає, що Україна може покладатися на те, що частина підтримки залишатиметься поза геополітичною торгівлею за інтереси на інших театрах (наприклад, на Близькому Сході).
Контекст: Росія, Іран і регіональна безпека
На тлі ескалації у відносинах США й Ізраїлю з Іраном Москва розширила співпрацю з Тегераном — від обміну розвідданими до передачі технологій для ударних систем, повідомляв The Wall Street Journal. Таке зближення збільшує ризики для американських сил у регіоні і водночас робить пропозиції Москви стратегічно значущими, але ненадійними.
«Дві третини військової розвідки для України наразі забезпечує Франція»
— Емманюель Макрон, за словами джерел, цитованих Politico
Європейські дипломати занепокоїлися, що подібні ініціативи Кремля можуть розколоти підхід Заходу до Росії. Саме тому відмова США — це не лише тактичний крок, а й сигнал про готовність захищати систему багатосторонніх гарантій підтримки України.
Що далі
Очевидно, Москва буде й надалі шукати способи впливу на позиції союзників. Для України важливо не лише отримувати розвіддані сьогодні, але й закріпити механізми їх постачання — у вигляді довгострокових контрактів, координації з партнерами та диверсифікації джерел інформації. Як наголошував у 2025 році Кирило Буданов, ризик припинення платних контрактів на розвіддані є критичним; але припинення безоплатної допомоги мало б інший, менш драматичний ефект.
Тепер хід за партнерами: декларації про підтримку мають перетворюватися на зафіксовані механізми, які неможливо буде швидко обміняти чи згорнути під зовнішнім тиском.
