Що сталося
6 лютого в шиїтській мечеті в Ісламабаді прогримів вибух, у результаті якого загинуло щонайменше 31 людина, а близько 169 поранено. Повідомлення про подію надає агентство Reuters. За даними поліції, нападник-смертник був зупинений біля воріт мечеті перед тим, як привів у дію вибухівку; двоє поліцейських, які повідомили про це, попросили не називати їхніх імен.
Контекст і наслідки
Це — найкривавіший теракт у столиці Пакистану за більш ніж десять років. Вибух стався на тлі посилених заходів безпеки у зв'язку з візитом президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва: дороги були перекриті, а контрольні пункти розгорнуті по всьому місту. Поки жодна організація не взяла на себе відповідальність, розслідування триває.
Експерти звертають увагу, що хоча вибухи в Ісламабаді трапляються рідше, країна останніми роками зазнає зростання насильницької діяльності, зокрема вздовж кордону з Афганістаном. Це підсилює ризики для дипломатичних візитів, інфраструктури та релігійних громад у великих містах.
"Загалом 31 людина загинула. Кількість поранених, доставлених до лікарень, зросла до 169"
— Ірфан Мемон, заступник комісара Ісламабада
Що це означає для регіону і міжнародної спільноти
Напад має кілька вимірів важливості: по-перше, це випробування спроможності пакистанських служб безпеки діяти під тиском під час високопрофільних візитів; по-друге, це сигнал для сусідніх держав і міжнародних партнерів про потенційне загострення терористичної активності в Південній Азії.
Аналітики, зокрема спостерігачі, які коментують підсумки для регіональної стабільності, зазначають: навіть поодинокі криваві інциденти підривають довіру до заходів безпеки і змушують дипломатію й економічні зв'язки враховувати додаткові ризики.
Паралелі та нагадування
Цей випадок варто читати в контексті останніх атак у регіоні: 19 січня 2026 року в Кабулі стався вибух із кількома загиблими, а 14 листопада 2025 року в індійській частині Кашміру прогримів інший кривавий інцидент. Такі події підкреслюють потребу в координації розвідки й контртерористичних заходів на міждержавному рівні.
Висновок
Поки відповідальність за атаку не заявлена, ключове завдання для Пакистану і його партнерів — не лише знайти виконавців, а й відновити довіру до систем безпеки. Для міжнародної спільноти це нагадування: боротьба з тероризмом вимагає постійної кооперації, обміну розвідданими та уваги до соціальних і політичних коренів радикалізації. Питання лишається відкритим: чи зможуть партнери використати цей інцидент як імпульс для конкретних кроків, а не лише заяв?
