Понеділок, 12 травня 2026 року. Делсі Родрігес стоїть перед суддями Міжнародного суду ООН у Гаазі — на фінальних слуханнях у справі про Есекібо, нафтоносний регіон, який Венесуела оспорює у Гаяни понад сто років. У цей самий момент у Вашингтоні Дональд Трамп телефонує на Fox News і каже, що «серйозно розглядає» приєднання Венесуели до США як 51-го штату.
Збіг у часі — не випадковий. Він оголює суть американської політики щодо Каракаса після операції в січні 2026 року, під час якої армія США захопила колишнього президента Ніколаса Мадуро і доставила його до Нью-Йорка для суду за звинуваченнями у нарко-тероризмі.
Нафта як аргумент
Трамп не приховував мотиву. Як повідомляє Fox News, президент назвав запаси вуглеводнів Венесуели — за оцінками, $40 трлн — прямою причиною свого інтересу, додавши, що венесуельці «люблять Трампа». Паралельно Chevron вже підписала угоду про розширення видобутку в країні.
Венесуельський прецедент — не перший у риториці Трампа про анексію. Раніше він пропонував статус штату Канаді та неодноразово заявляв про «необхідність» отримати Гренландію з міркувань національної безпеки. Але Венесуела — це інше: країна, де армія США вже провела силову операцію й де американські компанії зараз залучаються до видобутку нафти.
«Ми — не колонія»
Родрігес відповіла прямо, перебуваючи перед журналістами в Гаазі:
«Цього ніколи не було передбачено і ніколи не буде передбачено, тому що якщо ми, венесуельці, щось маємо — то це любов до нашого процесу незалежності, любов до наших героїв і героїнь».
Делсі Родрігес, в.о. президента Венесуели — AFP
«Ми продовжимо захищати нашу цілісність, суверенітет, незалежність, нашу історію», — додала вона, підкресливши: Венесуела — «вільна країна, а не колонія».
Конституційна стіна
Юридична реальність холодніша за заголовки. Згідно зі Статтею IV Конституції США, прийняти новий штат до Союзу може лише Конгрес — і лише за згодою самої держави-кандидата. Тобто навіть якби Трамп хотів це зробити, жодного виконавчого механізму для цього не існує. Ба більше: чавістські радикали всередині Венесуели вже звинуватили Родрігес у «зраді» за відкриття нафтового ринку для американських компаній — і це ще до будь-яких розмов про анексію.
Гаага: суверенітет одночасно на двох фронтах
Поява Родрігес у Міжнародному суді ООН мала власну вагу, не пов'язану з Трампом. Венесуела претендує на Есекібо — регіон, що становить понад 70% території Гаяни і містить значні поклади нафти. Гаяна подала позов до МС ООН у 2018 році з вимогою підтвердити чинність арбітражного рішення 1899 року. У травні 2025 суд вже зобов'язав Венесуелу не проводити вибори на спірній території — Каракас це ігнорував. Рішення по суті справи очікується за кілька місяців.
Тобто в один день Родрігес захищала венесуельські претензії на чужу землю в Гаазі — і відбивала американські претензії на венесуельську землю у Вашингтоні.
Якщо МС ООН підтвердить кордон 1899 року і Вашингтон посилить тиск щодо нафтового контролю, Родрігес опиниться між двома рішеннями: легітимізувати американську присутність заради стабілізації економіки — або перейти до відкритої конфронтації, ризикуючи втратити й нафтові доходи, й підтримку всередині країни.
