Вночі 15 червня російська ракета двічі атакувала Успенський собор Києво-Печерської лаври. Не «в районі», не «поблизу» — прямо в Степанівський приділ храму. Спалахнула покрівля, розпочалась масштабна пожежа. Поки рятувальники гасили вогонь, братія лаври евакуювала стародавні ікони та реліквії. Паралельно Міноборони РФ публікувало зведення: «цілі досягнуто, всі призначені об'єкти вражені».
Собор і «аеродроми»
За версією Москви, удар був відповіддю на «терористичні акти» України, а серед цілей — аеродроми та ТЦК. Гендиректор національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко у коментарі для РБК-Україна наголосив на протилежному: ворог бив по Успенському собору двічі, і характер атаки повністю виключає випадковість. Обидва удари — в один і той самий об'єкт.
Пошкоджено щонайменше п'ять пам'яток національного значення та кілька — місцевого. Серед них — оборонна башта XVII століття. Лавру зачинили для відвідувачів; терміни відкриття залежать від завершення аварійних робіт.
Злочин із конкретною юридичною назвою
Тут важливий правовий контекст, який часто губиться в новинному потоці. Як нагадала міністерка культури Тетяна Бережна, Києво-Печерська лавра входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і до переліку об'єктів під посиленим захистом за Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року — так зваий статус Enhanced Protection, найвищий рівень міжнародно-правової охорони культурних цінностей під час збройного конфлікту.
«Її атака — один з найважчих злочинів проти світової культурної спадщини. Коли під ударом опиняється Києво-Печерська лавра, мова йде не лише про Україну».
Тетяна Бережна, міністерка культури України
Голова МЗС Андрій Сибіга пішов далі: за його словами, Росія вже перевершила ІДІЛ у злочинах проти культурної спадщини. Формулювання жорстке — але воно спирається на конкретний правовий прецедент: саме за удари по об'єктах Enhanced Protection МКС може відкривати окремі провадження.
Ювілей як мотив?
Журналіст і історик Вахтанг Кіпіані звертає увагу на ще один шар: атака відбулась у рік великого ювілею Лаври. На його думку, це свідома акція відплати з боку Кремля, а не помилка або випадковий супутній збиток. Цю позицію поділяє і очільник заповідника Остапенко.
Показово, що протягом багатьох років саме Москва апелювала до Лаври як до «спільної православної святині» — коли намагалася легітимізувати своє культурне та релігійне домінування в Україні. Удар по тому самому собору у 2025 році ставить крапку в цій риториці — або, точніше, задокументовує її остаточне банкрутство.
На місці — міжнародні експерти
На територію Лаври вже викликали представників ЮНЕСКО для фіксації збитків. Оцінка пошкоджень і документування обставин атаки ведуться відповідно до безпекових протоколів — це стандартна процедура, яка передує міжнародно-правовим позовам.
Якщо ЮНЕСКО офіційно кваліфікує пошкодження Успенського собору як порушення статусу Enhanced Protection — це відкриє шлях до конкретних правових механізмів, які досі залишались теоретичними. Питання в тому, чи є у міжнародних інституцій політична воля рухатись далі за заявами засудження.
