Розслідування після ролика: факти і контекст
Військова служба правопорядку відкрила провадження після появи відео російських військ про нібито захоплення командно‑спостережного пункту (КСП) у Гуляйполі, про що повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю каналу 24. Ця подія важлива не тільки як елемент ворожої пропаганди — йдеться про можливий витік даних, втрачену техніку та оперативні прогалини.
Що показав ролик і що підтверджують ЗСУ
У опублікованому матеріалі видно залишені на КСП речі, прапори та техніку. За словами Сирського, причиною тимчасових проблем на напрямку стала відсутність стійкості підрозділу територіальної оборони — 102‑га бригада «поступово відходила», внаслідок чого довелося перекидати штурмові підрозділи для відновлення контролю.
"Тобто вони могли просто все спалити. Я знаю, що у них був час для цього, а сили ворога там були обмежені."
— Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ (інтерв'ю каналу 24)
Сирський зазначив, що командування отримувало підкріплення — 5‑та штурмова бригада фактично дійшла до двох вулиць від КСП, а 225‑й штурмовий полк наразі тримає оборону в районі Гуляйполя. Командири проводять активні штурмові дії та посилюють напрямок.
Пропаганда, ризики та оперативні наслідки
Є два взаємопов'язані ризики. По‑перше, сам факт появи відео дає ворогу інформаційний ефект — навіть якщо позиція швидко відновлена, ролик використовують для демонстрації «успіху». По‑друге, якщо на КСП залишилися носії з даними або техніка, це створює реальну загрозу безпеці операцій і персоналу.
Паралельно у ЗСУ відкидають частину заяв окупантів: 27 грудня РФ доповіла про нібито захоплення Гуляйполя й Мирнограда — інформацію, яку у ЗСУ спростували. 28 грудня речник ЗСУ повідомляв LIGA.net, що росіяни готуються мінувати під'їзні шляхи до Гуляйполя дронами — класичні кроки для ускладнення ротації та логістики.
Що означає розслідування і які можуть бути наслідки
Військова служба правопорядку надасть правову оцінку діям, зокрема командира батальйону, який, за словами Сирського, не виконав наказ організувати кругову оборону та знищити конфіденційні носії. Це питання дисципліни, але також — стандартів збереження секретності і відпрацювання процедур відходу за умов тиску противника.
Експерти та аналітики звертають увагу на потребу системних уроків: від операційного планування і ротації сил до налагодження простих, проте критичних процедур знищення або евакуації носіїв даних. Саме такі технічні деталі часто визначають, чи використає ворог матеріал у пропагандистських цілях або для планування подальших атак.
Висновок — що далі
Розслідування має показати не тільки індивідуальні помилки, а й механізми їхнього запобігання. Поки фронт залишається напруженим, ключове — перетворити реакцію на інцидент у чіткі процедури, щоб одиничні просідання не ставали системними ризиками. Чи вистачить зробленого для цього — питання, на яке очікують відповіді як військові, так і суспільство.
