Контекст і головне
Системна робота ППО часто залишається поза заголовками — доки по місту не влучить ворожий дрон. Удень 24 березня Росія провела масовану атаку ударними БпЛА; у Львові сталися пожежі в житлових будинках, постраждали люди та об'єкти спадщини ЮНЕСКО. Одночасно в публічному дискурсі загострилася суперечка між міською владою та військовими через ефективність протиповітряної оборони.
Що сталося
За повідомленнями, під час атаки були уражені площа Соборна, вулиця Братів Рогатинців і проспект Червоної Калини; є десятки постраждалих та пошкодження пам'яток. Повітряні сили заявили, що Росія застосувала одну з наймасованіших дронових атак — за добу було задіяно до майже 1 000 ударних БпЛА.
Числа й їхній сенс
Командувач Сил безпілотних систем (СБС) Роберт (Мадяр) Бровді навів іншу фігуру: з 556 запущених «шахедів» лише 15 досягли цілі — це близько 3%. Він також зазначив, що українські сили ППО знищують 95–97% ворожих БпЛА на різних рубежах — від переднього краю до тилових міст.
Різниця в цифрах (556 vs ~1 000) може здаватися протиріччям — але такі відмінності часто пояснюються різними джерелами підрахунку: одні структури рахують фактичні запуски в певному регіоні, інші — сумарні атаки по всій країні або повторні запускі в різні часові проміжки. Це не міняє ключового висновку: ППО працює інтенсивно, але ворог прагне збільшити насичення і змінити тактику.
"У мене є дуже багато запитань до всіх. Ми кожного дня купуємо дрони, антидронові системи, все, що нас просять – і передаємо. Ми левову частку бюджету міста витрачаємо на підтримку військових"
— Андрій Садовий, мер Львова
"А насправді чого ж вони, дрони РФ, долітають до Львова? ... Перепрошую, але отой ваш вечірній докір чи рекламацію покупця — припиніть, зробіть ласку"
— Роберт (Мадяр) Бровді, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ
Чому деякі дрони дісталися до міста
Аналітики та медіа (зокрема LIGA.net) фіксують, що росіяни експериментують із новими опціями «шахедів»: додаванням елементів штучного інтелекту, керуванням онлайн і навіть протитанковими мінами. За словами військового фахівця з РЕБ Сергія Бескрестнова (Флеш), ворог робить ставку на:
- насичення повітряного простору великою кількістю цілей одночасно — щоб «перегрузити» канали спостереження та ППО;
- комбінацію простих та модифікованих платформ (онлайн‑керування, адаптивні алгоритми), які важче глушити традиційними РЕБ;
- цілеспрямовані атаки по інфраструктурі сповіщення та командуванню, щоб знизити швидкість реагування.
Що це означає для міст і оборони
Число в 3% — це й аргумент на користь ефективності ППО, і сигнал, що ворог працює над способами обійти цю оборону. Для міст це означає: поєднувати локальні заходи захисту (сенсори, системи раннього попередження, антидронові комплекси) з державною координацією ресурсів і оперативною інформацією від військових. Міські бюджети, які підтримують військо, роблять свій вклад, але ключові технологічні рішення і масштабні системи мають прийти від держави та партнерів.
Висновок
Поки цифри підтверджують високу ефективність української ППО, ворог модернізує тактику. Це не аргумент для паніки, а план дій: інвестувати в інтегровані системи, посилювати РЕБ‑захист і нарощувати взаємодію між містами та силами оборони. Тепер хід за тими, хто постачає технології та фінанси — чи зможуть вони встигнути за змінами у тактиці супротивника?
