За рік — 16% Донеччини. Костенко пояснює, чому Путін хоче Донбас на переговорах, якщо не може взяти його на фронті

Секретар оборонного комітету Верховної Ради Роман Костенко: поступка Донбасом — це не регіональний компроміс, а глобальний сигнал, що кордони можна переписувати силою. Аргумент підкріплений цифрою, яку Москва воліє не афішувати.

817
Поділиться:
Українські військові на Донбасі (Фото: EPA)

Навесні 2025 року переговорний тиск на Київ зріс: американська сторона, за даними Financial Times, обговорювала сценарії «заморожування» лінії фронту. Саме в цей контекст вписується позиція Романа Костенка — полковника СБУ, ветерана та секретаря парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

Цифра, яку Кремль приховує

За словами Костенка в інтерв'ю для LB.ua, якщо зібрати всі землі, захоплені Росією впродовж 2025 року по всій лінії фронту — від Харківщини до Запоріжжя — і накласти на карту Донецької області, вийде приблизно 16% її площі. При такому темпі взяти лише одну область знадобиться більше двох років. Це не перемога — це стратегічний глухий кут, який Москва намагається вирішити за столом переговорів.

«Жодні домовленості не можуть означати капітуляцію чи поступки територіями — це створює небезпечний прецедент і руйнує принципи міжнародної безпеки».

Роман Костенко, LB.ua

Донбас — не виняток із правила, а саме правило

Костенко наголошує на юридичній логіці, яку часто обминають у публічній дискусії: земля Донеччини стратегічно нічим не відрізняється від Київської, Львівської чи Вінницької областей. Це не риторичне перебільшення — це пряме посилання на принцип територіальної цілісності, закріплений у Статуті ООН і Гельсінському заключному акті.

Аналогічний аргумент у жовтні 2025 року сформулювали дослідники LSE: будь-яке американо-брокерське врегулювання, що змушує Київ віддати землю, створює геополітичний прецедент — кордони можна змінювати силою. Після цього питання про Сувалкський коридор чи Балтійське море стає не гіпотетичним, а прецедентним.

Чому Путін виніс Донбас на переговори

В інтерв'ю 24 Каналу Костенко пояснив механіку: Росія не досягає своїх цілей на фронті й намагається приховати стратегічні провали, подаючи їх як тактичні успіхи. Початкова мета — знищення української державності — публічно звузилась до «захисту Донбасу». Це не зміна амбіцій, а зміна риторики під тиском втрат.

  • За 2025 рік Росія втратила сотні тисяч військових — і просунулась лише на 16% однієї області.
  • Переговори з позиції слабкості, за словами Костенка, означають, що поступки перетворяться на апетит, а не на мир.
  • Мета Москви незмінна: відрізати Україну від Чорного моря й знищити українську ідентичність як таку.

Де проходить межа аргументу

Позиція Костенка внутрішньо послідовна, але має практичне обмеження: вона не відповідає на питання ціни утримання. Мобілізаційна криза, дефіцит у бойових підрозділах і проблема дезертирства — теми, які сам нардеп порушує в тому ж інтерв'ю — формують контекст, у якому «не здаватись» і «мати чим тримати» — різні речі.

Якщо Захід справді почне тиснути на Київ у напрямку «заморожування», вирішальним стане не правова логіка прецеденту, а те, чи запропонують партнери Україні гарантії безпеки з реальним механізмом виконання — а не просто підписи під черговим меморандумом.

Новини світу

Фінанси

ЄС передає Україні черговий транш прибутків від заморожених активів рф — цього разу на тлі масованої атаки. Але поки Брюссель погоджує сотні мільйонів щоквартально, план на 140 млрд євро "репараційного кредиту" залишається заблокованим.

20 годин тому
Бізнес

Компанія, що будує дороги, стала єдиним учасником аукціону і забрала Котовський виноробний завод удвічі дешевше стартової ціни. Це вже другий випадок за рік, коли актив держвиноробства переходить не профільному гравцю, а орендарю чи суміжному бізнесу.

20 годин тому