Коротко
Президент Володимир Зеленський офіційно подав до Верховної Ради документ про звільнення генерал-лейтенанта Василя Малюка з посади очільника Служби безпеки України. Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук, додавши, що Рада розгляне подання найближчим часом згідно з процедурою.
«Рада розгляне подання президента найближчим часом згідно зі встановленою процедурою.»
— Руслан Стефанчук, спікер Верховної Ради
Чому це важливо
Кадастрова зміна на чолі СБУ — не лише персональна історія. Це питання національної безпеки, довіри до спецслужб і здатності держави вести одночасно фронт і боротьбу з корупцією. За повідомленнями LIGA.net, двоє співрозмовників пов'язують відставку Малюка з публічністю навколо масштабного корупційного провадження в енергетиці (в медіа його називають «Міндічгейт»). Якщо це правда, вихід очільника спецслужби відбувається на тлі підвищеної уваги до розслідувань, які мають прямий вплив на енергетичну стійкість країни.
Процедура та фактичні кроки
За Конституцією, призначення й звільнення голови СБУ здійснює Верховна Рада за поданням Президента. Паралельно президент вже призначив тимчасово виконуючим обов'язки глави СБУ Євгенія Хмару, очільника Центру спецоперацій «Альфа». Юристи, з якими спілкувалася LIGA.net, зазначали, що для цього президент підписав окремий указ, який дещо змінив процедуру призначення тимчасового керівника — подробиці, на які звертають увагу правники, матимуть значення у разі юридичних оскаржень.
Кадровий контекст у Кабміні
Цей крок відбувається паралельно з низкою інших перестановок: 9 січня до Ради надійшли заяви про відставку міністра оборони Шмигаля та першого віцепрем’єра — міністра цифрової трансформації Федорова. У комбінації ці перестановки можуть свідчити про спробу перерозподілити управлінську відповідальність між міністерствами в умовах посиленої уваги до енергетики й оборони.
Що далі і чого чекати громадськості
Парламент має формально розглянути подання; подальший розвиток подій залежатиме від парламентської більшості та позицій фракцій. Для громадськості ключові питання такі: чи відбудеться прозоре розслідування енергетичних корупційних схем, чи збережеться оперативна спроможність СБУ під час зміни курсу керівництва, і якою мірою кадрові рішення допоможуть захистити критичну інфраструктуру.
Аналітики звертають увагу, що заміна керівника спецслужби під час великої війни — завжди ризик: з одного боку, це шанс оновити підходи й посилити антикорупційні механізми; з іншого — ризик тимчасової втрати управлінської скоординованості. Тепер хід за парламентом: рішення депутатів визначить, чи перетворяться декларації про реформу на конкретні дії.
