Угода підписана. Але який документ насправді підписали?
30 квітня 2025 року міністр фінансів США Скотт Бессент та віцепрем'єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко поставили підписи під угодою про створення Американсько-українського інвестиційного фонду реконструкції (USURIF). Це не угода про видобуток корисних копалин — попри те, як її подають більшість заголовків. Це угода про створення спільного інвестиційного інструменту, і вона лише перший рівень із двох необхідних документів.
8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду 338 голосами «за». Але паралельно DFC та українське Агентство з державно-приватного партнерства (АПРР) мають підписати окрему угоду про обмежене партнерство — з детальними правилами управління фондом і структурою фінансування. Цей документ досі не підписаний.
Як влаштований фонд
Рада директорів складається з шести осіб — по троє від кожної сторони. Управлінські рішення ухвалюються спільно. На американській стороні операційну роботу веде Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), на українській — АПРР.
Внесок України — 50% доходів від концесій, ліцензій та угод про розподіл продукції з нових або раніше неактивних проєктів з видобутку рідкісноземельних металів, титану, літію, графіту й урану. Внесок США — оцінена вартість майбутньої військової допомоги: зброя, боєприпаси, навчальні програми.
«Ця угода чітко сигналізує Росії, що адміністрація Трампа прихильна до мирного процесу, центром якого є вільна, суверенна та процвітаюча Україна».
Прес-реліз Міністерства фінансів США, 30 квітня 2025
Чого в угоді немає
Головна відсутність — гарантії безпеки. Київ наполягав на них упродовж усіх місяців переговорів. За даними The New York Times, вимога не потрапила до фінального тексту. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль це підтвердив прямо: гарантій безпеки в угоді немає.
Натомість документ передбачає, що США можуть збільшити військову допомогу Україні, якщо мирну угоду з Росією не буде досягнуто. «Може» — не «зобов'язані».
Як зафіксував Carnegie Endowment, Україна переосмислила логіку угоди: не як механізм отримання зобов'язань від Вашингтона, а як інструмент утримання США в орбіті українського питання на довгостроковій основі. Американська сторона, своєю чергою, прибрала положення, які класифікували попередню допомогу (2022–2025) як борг.
Що відбувається з фондом зараз
- Грудень 2025: фонд оголошено повністю операційним.
- Січень 2026: DFC запустила онлайн-портал для подачі проєктних заявок.
- Пріоритети інвестицій: титан, літій, графіт, марганець, уран; можливе залучення нафтогазового сектору.
- Carnegie: мета — щонайменше три якісні проєкти протягом 18 місяців після запуску.
Але без підписаної угоди про обмежене партнерство — документа з конкретними правилами управління — будь-яка заявка потрапляє в інституційну невизначеність.
Якщо угода про обмежене партнерство буде підписана цього року і фонд профінансує перші проєкти до кінця 2026-го — Вашингтон матиме реальний економічний стимул залишатися залученим незалежно від того, чим завершаться мирні переговори. Якщо ні — угода залишиться рамковою декларацією про добрі наміри, яка фіксує асиметрію: Україна вже внесла ресурси, США — поки що лише обіцянку присутності.
