Що сталося
За повідомленням УНН, МОК дискваліфікував українського скелетоніста Владислава Гераскевича перед першим заїздом на Олімпіаді-2026. Спортсмен планував вийти на старт у так званому «шоломі пам'яті» — як знак шани загиблим українським спортсменам і усім нашим Героям.
"Це ціна нашої гідності"
— Владислав Гераскевич, скелетоніст
Рішення МОК викликало оперативну реакцію Національного олімпійського комітету України, який підкреслив солідарність з атлетом та його намір відстоювати право на вшанування пам'яті.
"Сьогодні Владислав не стартував, але був не сам — з ним була, є і буде вся Україна. Бо коли спортсмен виходить за правду, честь і пам’ять — це вже перемога."
— Національний олімпійський комітет України
Чому це важливо
На практиці це протистояння — не лише про один шолом, а про межі вираження політичних чи пам'ятних символів у спорті. МОК керується положеннями Олімпійської хартії, зокрема відомим Rule 50, що обмежує демонстрацію політичних висловлювань на іграх. З іншого боку, для української сторони цей жест мав етичне та національне значення: пам’ять про загиблих — частина гідності нації.
Формула конфлікту зрозуміла: міжнародні інституції прагнуть зберегти аполітичний простір змагань, тоді як окремі учасники вважають, що символіка пам'яті несе гуманістичний, а не політичний зміст. Це ставить перед міжнародним спортом питання прецедентності та співвідношення правил із контекстом війни.
Що далі
Гераскевич оголосив про намір подати апеляцію до Спортивного арбітражного суду (САS). Якщо апеляція буде прийнята, справа може визначити межі застосування Rule 50 у подібних випадках і стати орієнтиром для майбутніх споруджень символічних жестів на аренах світових змагань.
Короткий перелік можливих наслідків:
- Юридичний прецедент — рішення САS може уточнити, що вважається «політичним» на Олімпіаді.
- Реакція міжнародної спільноти — навколо теми пам'яті і свободи вираження йтиме дискусія серед федерацій та організаторів.
- Внутрішня мобілізація — НОК та українські спортсмени можуть використати випадок для координації позиції на майбутніх змаганнях.
Ця історія — ще один тест для міжнародних інституцій: чи зможуть вони знайти баланс між формальною нейтральністю і реаліями, коли символи пам'яті набувають морального значення. Наступний крок — юридична апеляція та реакція МОК. Чи переросте це у зміну практики — залежить від аргументів у САS і від того, наскільки міжнародні інституції готові враховувати контекст війни.
