Що сталося
Український скелетоніст Владислав Гераскевич, який ніс прапор України на ХХV зимових Олімпійських іграх у Мілані–Кортіні, провів пресконференцію після рішення Міжнародного олімпійського комітету не дозволяти використовувати на іграх його «шолом пам’яті» з фото загиблих українських спортсменів, повідомляє УНН. Гераскевич заявив, що не вважає цю заборону виправданою й планує продовжувати користуватися шоломом під час тренувань та в змагальний день.
Позиція спортсмена
"Ви вже чули про ситуацію в Україні й про, скажімо так, втому від війни. Треба розуміти, що у світових медіа ця тема з часом відходить на другий план. Люди в Україні інколи відчувають, що про них забувають. Тому важливо нагадувати світові про те, що відбувається в Україні зараз."
— Владислав Гераскевич, скелетоніст, прапороносець збірної України
Він підкреслив, що елемент екіпірування не містить расової дискримінації чи політичної пропаганди, а є способом вшанувати пам’ять загиблих товаришів по спортивній спільноті.
Контекст і факти
На шоломі зображено 24 українських спортсменів, загиблих внаслідок російської агресії. Гераскевич додав, що загалом серед атлетів жертв війни — понад 500. За повідомленням, МОК дозволив вшанувати пам’ять загиблих, але не дозволив використовувати саме цей шолом під час Ігор.
"На цьому шоломі 24 людини, але загалом загинули внаслідок російської агресії понад 500 українських спортсменів. Вони не можуть змагатися на цих Олімпійських іграх. І я справді вірю, що якби не їхня самопожертва, війна могла б бути і в Європі."
— Владислав Гераскевич, скелетоніст, прапороносець збірної України
Реакція НОК і можливі підстави рішення МОК
Представники Національного олімпійського комітету України висловили підтримку Гераскевичу та його прагненню вшанувати загиблих саме через «шолом пам’яті». З іншого боку, подібні рішення МОК зазвичай мотивують прагненням дотримати нейтральність спортивної арени стосовно політичних символів. Це створює конфлікт між формальними правилами міжнародного спорту та потребою національної спільноти зберегти видимість своєї трагедії й пам’яті.
Чому це важливо
Ця історія виходить за межі одного атлета чи одного аксесуара. Вона стосується того, як міжнародні інституції реагують на символіку війни й пам’яті, а також того, наскільки помітною залишається українська трагедія у світі, який поступово втрачає інтерес до постійних конфліктів. Для багатьох українців питання шолома — не протест у класичному розумінні, а вимога зберегти імена тих, хто віддав життя.
Що далі
Гераскевич уже заявив, що не відмовиться від шолома в тренуваннях та в день змагань, незважаючи на позицію МОК. Далі — кілька ключових питань: чи застосує МОК дисциплінарні заходи, чи вдасться знайти компроміс, що задовольнить і правила міжнародного спорту, і потребу України в помітному вшануванні загиблих. Це також індикатор того, наскільки спортивні правила готові враховувати професійну та моральну вагу символіки під час війни.
Поки міжнародна спільнота читає правила, для багатьох українців важливі імена за портретами. І в цьому сенсі ця історія — не лише про шолом: це про пам’ять, яку суспільство наполегливо намагається зберегти видимою.
