Коротко — цифри, які говорять самі за себе
За даними фінансового порталу Capology (через УНН), нині найвищі базові річні зарплати серед українських футболістів у європейських клубах належать Олександру Зінченку, Артему Довбику та Іллі Забарному — у діапазоні приблизно 5–5,56 млн євро брутто. Ці суми не враховують бонуси й комерційні контракти, які можуть суттєво підвищувати фактичні доходи гравців.
Кому і скільки
Олександр Зінченко — «Аякс» (Амстердам): близько 5 млн євро брутто на рік (~96 тис. євро на тиждень). У дебютному матчі за амстердамців захисник зазнав серйозної травми, яка може впливати на ігровий час і бонусні виплати.
Артем Довбик — «Рома»: приблизно 5,56 млн євро брутто на рік (~106,9 тис. євро на тиждень). Контракт розрахований до літа 2029 року; гарантовані виплати за угодою перевищують 22 млн євро, без урахування бонусів.
Ілля Забарний — «Парі Сен-Жермен»: близько 5,45 млн євро брутто на рік (~104,8 тис. євро на тиждень). Контракт діє до 2030 року, а сумарні виплати за угодою можуть перевищувати 27 млн євро.
"Дані порталу Capology фіксують базові річні зарплати гравців у європейських клубах; реальні доходи часто вищі через бонуси та комерційні угоди. Це типовий тренд для гравців із стабільними виступами в топ-лігах."
— Capology (у репортажі УНН)
Чому це важливо для України
Ці контракти — не тільки про індивідуальний дохід. По-перше, вони є показником довіри великих європейських клубів до українських гравців і тренерських шкіл. По-друге, високі зарплати формують емісії уваги та інвестицій: агенти, скаути і спонсори дивляться на ті клуби й країни, де ростуть ціни на талант.
Аналітики звертають увагу, що такі контракти можуть мати мультиплікаторний ефект: підвищується вартість трансферів інших українців, зростають можливості для комерційних угод і, за сприятливих умов, частина доходів може повернутися у вигляді інвестицій у дитячо-юнацькі академії та інфраструктуру.
Що далі
Цифри самі по собі не змінять систему — але вони створюють важливий сигнал. Питання для футболу в Україні і для тих, хто ним опікується: як трансформувати індивідуальні успіхи в системний розвиток (академії, тренерські програми, підтримка ветеранів і реінвестування в інфраструктуру)?
Додаткове нагадування: приведені зарплати — базові річні суми брутто. Бонуси, підписні виплати та комерційні контракти можуть робити доходи гравців значно вищими, а тому позиція клубів і здоровя гравця (травми, реабілітація) прямо впливають на реальний прибуток.
Підсумок: ці три прізвища — більше ніж персональні історії успіху. Вони — маркер довіри європейського ринку до українського футболу та потенційний ресурс для його відбудови й модернізації. Як ми скористаємося цим ресурсом — питання стратегічне.
