305 тисяч фахівців, 800 тисяч робочих місць у суміжних галузях, $7,85 млрд обороту — так виглядає українське ІТ за дослідженням «Код економіки», підготовленим Асоціацією IT Ukraine спільно з Міністерством цифрової трансформації. Але вже перше число в заголовку потребує уточнення.
Дві цифри — одна галузь
Мінцифри та IT Ukraine називають суму податків 2025 року — 50,5 млрд грн. DOU, який аналізував ті самі відкриті дані Державної податкової служби, фіксує 58,6 млрд грн — різниця у 8 млрд, або близько 16%. Пояснення технічне, але принципове: 50,53 млрд грн — це лише надходження до зведеного бюджету (ПДФО, військовий збір, податок на прибуток, ПДВ). Окремо юридичні особи та ФОПи сплатили ще близько 8,1 млрд грн єдиного соціального внеску — він іде не до бюджету, а на пенсійне та соціальне страхування. Разом — 58,6 млрд грн. Жодна з цифр не є маніпуляцією; вони рахують різне.
За структурою: 32,94 млрд грн сплатили юридичні особи, 17,59 млрд грн — ФОПи. Найбільший квартал — четвертий: понад 13 млрд грн лише до бюджету. Зростання порівняно з 2024 роком — +35% по податках. Причини — не лише збільшення самого сектору: ставка військового збору виросла з 1,5% до 5%, а з жовтня 2024-го його поширили на ФОПів спрощеної системи. Тобто частина «рекорду» — це фіскальна реформа, а не органічне зростання.
Мультиплікатор: що стоїть за коефіцієнтом 2,29
Дослідження стверджує: один ІТ-фахівець забезпечує 2,29 робочого місця в інших галузях — звідси і цифра 800 тисяч непрямих робочих місць при 305 тисячах зайнятих безпосередньо в секторі. Схожу методологію використовує Львівський ІТ Кластер у IT Research Ukraine 2025 — там отримали 2,7 робочого місця за умови сприятливого бізнес-середовища, і загальну зайнятість оцінили у 644–645 тисяч місць. Різниця між 644 тис. і 800 тис. пояснюється саме різними припущеннями мультиплікатора.
«Сьогодні український ІТ-ринок — це $7,85 млрд, понад 305 тисяч фахівців і більше 2 тисяч компаній, які працюють як на глобальному, так і на внутрішньому ринку.»
Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine
Мультиплікатори — загальноприйнятий інструмент, але їхня точність залежить від вихідних даних. Центр економічної стратегії та Київська школа економіки погоджуються, що галузь справді генерує значний непрямий ефект, але конкретні коефіцієнти потребують перевірки на основі вхідно-вихідних таблиць Держстату, які публікуються з затримкою.
Реальний тренд: зростання після двох років спаду
Контекст для цифр ВВП і експорту важливий. Частка ІТ у ВВП знизилася з 4,43% у 2023-му до 3,92% у 2024-му — і «Код економіки» фіксує її вже на рівні 3,2% у 2025-му. Це не колапс галузі: інші сектори — ОПК, будівництво, енергетика — зростали швидше. Сам ІТ-експорт у 2025 році досяг $6,66 млрд, що на 3,3% більше за 2024-й — перше зростання після двох років поспільного падіння. Але цей показник залишається нижчим на 1,1% за 2023-й і на близько 10% за рекордний 2022 рік.
- Комп'ютерні послуги — 41,6% усього українського експорту послуг (за підсумками 2025 року)
- США — головний ринок збуту: 36% ІТ-експорту, але обсяги до американських клієнтів скорочуються; натомість зростають Латвія (+44%), Фінляндія (+50%)
- ЄСВ окремо: 8,1 млрд грн — ці кошти йдуть на пенсії та лікарняні, не враховані у бюджетних 50,5 млрд
Чого не вимірює дослідження
«Код економіки» фіксує потужність сектору, але оминає структурний ризик: галузь залишається майже повністю експортоорієнтованою. Внутрішній ринок — менша частина $7,85 млрд обороту. Це означає, що будь-яке уповільнення глобального попиту на ІТ-аутсорсинг або посилення конкуренції з боку Індії, Польщі чи ШІ-інструментів б'є по валютних надходженнях України прямо — без буфера внутрішнього споживання. Дослідження Львівського ІТ Кластера додає: за час повномасштабної війни понад половина українських компаній стикалася з розірванням контрактів, чверть втратила понад 40% доходу.
Якщо 2026 рік підтвердить базовий прогноз — «обережно нейтральний», без відновлення до довоєнних обсягів, — чи залишиться ІТ головним аргументом у переговорах про повоєнні інвестиції в Україну, або країна вже зараз має робити ставку на диверсифікацію експортної бази?
