Що сталося
Прокуратура Києва повідомила, що встановлено особи всіх загиблих у нічній атаці росії на Київ 9 січня. Ідеться про жінку 49 років, двох чоловіків — 41 та 54 років, а також 56‑річного медика, який приїхав допомагати постраждалим мешканцям багатоповерхівки.
У Дніпровському районі загинула жінка 49 років та двоє чоловіків – 41 та 54 років. У Дарницькому районі російська атака забрала життя 56‑річного медика, який приїхав допомагати постраждалим мешканцям багатоповерхівки
— Прокуратура Києва
Хто постраждав
Окрім загиблих, прокуратура повідомляє про 26 поранених. Серед них — 5 рятувальників ДСНС, 4 медичні працівники та 1 поліцейський. Ці дані підкреслюють, що удари по житлових районах і комунальній інфраструктурі автоматично підвищують ризики для тих, хто виїжджає рятувати людей.
Наслідки та контекст
За даними Центру протидії дезінформації (ЦПД), росія цілеспрямовано била по інфраструктурі з метою «заморозити» людей; унаслідок обстрілів понад 500 тис. споживачів залишилися без світла, були пошкоджені котельні, а атака тривала майже 5 годин (джерело: заява Прем'єра). Це не випадкова дія, а частина системних ударів по цивільному життю, які створюють подвійне навантаження — на мешканців та на служби реагування.
Чому це важливо: удари по критичній інфраструктурі змінюють пріоритети — потрібні не лише швидке відновлення послуг, а й превентивний захист об'єктів, резервні джерела живлення та засоби індивідуального захисту для рятувальників і медиків. Експерти й місцева влада наголошують на необхідності поєднувати оперативну відбудову з превентивними заходами захисту.
Джерела: Прокуратура Києва, УНН, Центр протидії дезінформації, заява Прем'єра.
Питання до міської влади та партнерів: як швидко буде посилено захист критичної інфраструктури й надано додаткові ресурси тим, хто рятує людей від наслідків таких атак?
