17 квітня Ормузька протока відкрилася — і п'ять танкерів із катарським LNG рушили на схід. Для ринків це виглядає як повернення до норми. Але цифри, якими QatarEnergy оперує в переговорах із покупцями, описують зовсім іншу реальність.
Графік відновлення: оптимістичний і неповний
За даними Bloomberg із посиланням на джерела, обізнані з переговорами, QatarEnergy повідомила покупцям наступне: 50% потужності — через місяць після відкриття протоки, 80% — через два місяці. Відновлення решти — «займе роки».
Саме в цій останній фразі — суть. За оцінками Wood Mackenzie, ракетний удар березня 2026 року назавжди вивів із ладу 17% річної експортної потужності Рас-Лаффана. Аналітична компанія прогнозує, що об'єкт не повернеться навіть до часткової норми раніше кінця серпня — і лише за умови, що перемир'я між США та Іраном збережеться.
Два тижні перемир'я та 14 застряглих танкерів
Перемир'я, яке відкрило протоку, — не мирна угода. Тегеран заявив про «два тижні безпечного проходу» в координації зі своїми збройними силами і в межах «технічних обмежень». Вашингтон оголосив про «ПОВНЕ, НЕГАЙНЕ та БЕЗПЕЧНЕ відкриття». Ці позиції не збігаються.
«Перемир'я означає, що 14 завантажених LNG-танкерів у Затоці зможуть вийти через Ормуз і дещо полегшать глобальний газовий ринок. Але для реальних структурних змін у постачанні Рас-Лаффан має перезапустити свої 12 працездатних поїздів — і незрозуміло, чи ризикне QatarEnergy на це під час перемир'я.»
Том Марзек-Менсер, керівник напряму Європа Gas & LNG, Wood Mackenzie
Японська Mitsui O.S.K. Lines поки не змінила власну позицію: навігацію буде відновлено лише після повного підтвердження безпеки. Судновласники не поспішають перевіряти протоку до отримання гарантій.
Що реально пошкоджено — і чому це надовго
Рас-Лаффан — найбільший у світі LNG-комплекс із загальною потужністю 77 млн тонн на рік. Через нього проходить понад 19% світової торгівлі LNG. Заміна газових турбін, пошкоджених під час удару, потребує від двох до чотирьох років — через глобальний дефіцит обладнання. QatarEnergy оголосила force majeure для покупців із Китаю, Південної Кореї, Італії та Бельгії.
- Щорічні втрати виручки оцінюються у $20 млрд
- «Північна ділянка» Рас-Лаффана може відновити роботу за місяць
- «Південна ділянка» — не раніше літа 2026 року
- Пошкоджені потужності (≈17%) — поза строком на роки
Європа проти Азії: не однаковий ризик
Закриття Ормузу вдарило асиметрично. За даними EIA, катарський LNG через протоку забезпечував 27% імпорту LNG в Азії і лише близько 7% — в Європі. Азійські покупці, які роками будували контракти під катарські обсяги без альтернативних маршрутів, опинилися в найвразливішій позиції. Саме туди й прямують перші п'ять танкерів із Рас-Лаффана — до Пакистану та Індії.
Індія весь час блокади отримувала окремі катарські вантажі через узгоджені з Іраном «коридори» — тобто неформальні домовленості, які існували паралельно з офіційним закриттям. Це детально пояснює, чому відкриття протоки — не перемикач, а процес із безліччю умов.
Якщо перемир'я між США та Іраном не переросте у стійку угоду до кінця квітня, QatarEnergy навряд чи ризикне запустити всі 12 працездатних поїздів — і тоді навіть «80% через два місяці» залишаться лише обіцянкою в приватних переговорах, а не цифрою на ринку.
