Зима 2024–2025 залишила європейські газові сховища на рівні 34% — у нормі для доросійськоагресивної епохи, але різко нижче 57% рік тому. Тепер Агентство ЄС з координації енергетичних регуляторів (ACER) констатує: повернутися до цільових 90% до листопада 2025-го — нереально.
Звідки взялася 10-відсоткова прогалина
За оцінками ACER, за поточних ринкових умов ЄС зможе заповнити сховища приблизно до 80% — і це офіційно допустимий мінімум, прописаний у регуляції ЄС на випадок складної ринкової ситуації. Але навіть такий сценарій вимагає, за підрахунками ACER, збільшення імпорту LNG на 20% порівняно з літом 2024 року.
Паралельний звіт ENTSOG — мережі операторів газотранспортних систем — малює ще менш оптимістичну картину: без скорочення попиту приблизно на 12 млрд куб. м сховища ризикують фінішувати восени лише на 78%.
«Заповнення сховищ цього літа відбуватиметься за підвищеною ціною і залишатиметься вразливим до раптових ринкових збоїв»
— ACER, квітень 2025
Чому LNG — не рятівник, а додаткова змінна
Зупинка транзиту російського газу через Україну з січня 2025 року прибрала з ринку одне з ключових джерел постачання. За даними IEA, російські трубопровідні поставки до ЄС упали на 45% (або 6,5 млрд куб. м) у першому півріччі 2025-го порівняно з роком раніше. Дефіцит мав компенсувати LNG — і частково компенсує: імпорт зріс до рекордних 92 млрд куб. м за перше півріччя, на 25% більше, ніж торік.
Але глобальний ринок LNG — не кран, який можна відкрутити на повну. Конкуренція між Азією та Європою за вільні танкери тримає ціни під тиском. Бенчмарк TTF на початку 2025 року піднімався до €47/МВт·год — удвічі вище за докризовий рівень. Для звичайного домогосподарства це означає рахунки за опалення, які вже не повернулися до «нормальних».
Ситуацію додатково ускладнює Близький Схід: за даними ACER, якщо Катар залишиться поза ринком до кінця 2026 року, глобальний дефіцит LNG може сягнути 26 млрд куб. м, а Європі знадобиться додатково до 56 млрд куб. м спотових закупівель.
Де найбільша діра
Найбільші обсяги закачування цього літа потрібні Німеччині, Нідерландам, Італії та Франції — саме тут сховища найбільш спустошені. Ці самі країни — найбільші споживачі газу в Євросоюзі, і будь-яка нестача торкнеться насамперед промисловості та комунального сектору.
Як зазначила Олена Маркес, економістка з енергетичної бідності Европейської обсерваторії енергетичної бідності: вразливість визначає не абсолютна ціна, а купівельна спроможність — і в цьому сенсі зростання оптових цін б'є непропорційно сильно по домогосподарствах із низькими доходами.
Правила вже переписали під реальність
У вересні 2025 року ЄС знизив обов'язковий мінімум заповнення сховищ на початок зими до 75% — тобто норму де-факто підігнали під те, чого вдалося досягти. Три з п'яти найбільших газоспоживаючих країн блоку цей поріг не виконали.
Це не катастрофа — але це і не норма. Запас міцності, на який розраховували після 2022 року, стає тонший. Якщо зима 2025–2026 виявиться холодною, а один із великих постачальників LNG вийде з гри навіть на місяць, різниця між 80% і 90% може стати різницею між дорогим, але керованим опалювальним сезоном — і черговим режимом надзвичайної економії.
Питання не в тому, чи вистачить газу взагалі. Питання в тому, за якою ціною і чиїм коштом Європа пройде цю зиму — якщо глобальний ринок LNG залишиться таким само напруженим, як сьогодні.
