Кабінет міністрів 2025 року продовжив роботу цифрової платформи оборонних закупівель DOT-Chain Defence до 24 жовтня 2027 року та розширив її на нових користувачів: Державну прикордонну службу, Національну поліцію та додаткові підрозділи Нацгвардії. Про рішення повідомили прем'єр-міністерка Юлія Свириденко і пресслужба МВС.
Що таке DOT-Chain і чому це не просто «ще один держреєстр»
Агенція оборонних закупівель Міноборони запустила платформу у липні 2025 року як маркетплейс: командир підрозділу заходить у систему, обирає дрон із каталогу виробників, складає в кошик — і бачить власний бюджетний залишок у реальному часі. Жодних тендерних процедур у класичному розумінні, жодного паперового узгодження.
За сім місяців роботи через DOT-Chain Defence Сили оборони отримали 500 тисяч засобів — FPV-дрони, наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ та дрони-перехоплювачі. Загальна вартість поставок — 23,3 млрд грн. Засновник роти ударних БпЛА «Шершні Довбуша» Андрій Оністрат публічно назвав запуск платформи «головним досягненням української оборонки у 2025 році».
Паралельно Агенція запустила механізм авансування виробників — до 70% передоплати залежно від швидкості попередніх поставок. Це прямо адресує хронічну проблему: дрон-стартапи не могли брати великі контракти, бо не мали обігових коштів під виробництво.
Підрозділи «Лінії дронів» вже тестували розширення
Ще до рішення Кабміну щодо МВС платформу відкрили для підрозділів «Лінії дронів» у складі Сил безпілотних систем під командуванням Роберта «Мадяра» Бровді. За даними Міноборони, менш ніж за два тижні підрозділи замовили засобів на 184,8 млн грн, з яких перші партії на 40,8 млн грн уже поставлено. Це дало відповідь на практичне питання: чи масштабується система за межі традиційного замовника — ЗСУ. Відповідь виявилась позитивною.
Що змінює підключення МВС
Нацполіція та Держприкордонслужба — не бойові частини у класичному сенсі, але в умовах повномасштабної війни вони отримують і використовують безпілотники та засоби РЕБ. Раніше їхні закупівлі йшли окремими каналами — з усіма супутніми ризиками непрозорості. Підключення до єдиної цифрової системи теоретично уніфікує ціноутворення: виробник бачить консолідований попит, а держава — консолідовану ціну.
«Контракт — це не кінцева мета, а лише початок. Головне завдання — щоб зброя вчасно доходила до військових у тій кількості, в якій вони її потребують».
— т. в. о. керівника Агенції оборонних закупівель, Українська правда
Ця застереження — не риторика. За даними АОЗ, 92,4% прострочених зобов'язань утворилися за контрактами попередніх років, не через DOT-Chain. Але прецедент є: висока кількість укладених угод ще не гарантує реальних поставок у строк.
Межі цифровізації
Платформа вирішує проблему транзакційних витрат і видимості ринку. Вона не вирішує проблему виробничих потужностей, логістики останньої милі та якості продукту, що потрапляє в каталог. Механізм верифікації виробників перед включенням у маркетплейс публічно не описаний — невідомо, чи існує незалежний аудит характеристик дронів або лише перевірка юридичного статусу компанії.
Якщо до 2027 року через систему пройдуть і силові структури МВС, реальним тестом стане не обсяг транзакцій, а те, чи з'явиться публічний реєстр поставок із даними про виконання контрактів у розрізі кожного підрозділу — або DOT-Chain залишиться швидшим, але непрозорішим аналогом старої системи.
