Поки українські підрозділи на передовій чекали на нові протитанкові гранатомети, держава платила сотні мільйонів гривень за зброю, знятою з радянських складів. СБУ та Офіс генерального прокурора оголосили про обшуки в компанії «Українська бронетехніка» — підприємстві, що виграло державні тендери на постачання озброєння для ЗСУ.
За версією слідства, компанія отримала понад 318 мільйонів гривень за контрактами, згідно з якими мала поставити сучасні гранатомети. Натомість армія отримала зброю виробництва 1980-х років — технічно застарілу, з вичерпаним або близьким до межі ресурсом.
Механіка схеми
Схема, яку описує слідство, проста в реалізації і складна для виявлення без внутрішнього контролю: тендерна документація передбачала нові зразки, приймально-здавальні акти фіксували відповідність — але фізично на склади надходило радянське озброєння, що роками зберігалося на базах. Різниця в ціні між новим і «вінтажним» — і є предметом підозри у розтраті.
Подібні схеми в оборонних закупівлях мають спільну вразливість: контроль якості й відповідності відбувається на рівні паперів, а не реального технічного аудиту зразків. Саме цей розрив між документом і виробом і є точкою входу для зловживань.
Що це означає для солдата
Гранатомет — не абстрактна позиція в держреєстрі. Це зброя, якою піхотинець діє в умовах прямого контакту з бронетехнікою противника. Відмова або низька ефективність застарілого зразка в бою — це не фінансовий збиток, це ризик для життя конкретної людини в конкретному окопі.
318 мільйонів гривень у масштабі оборонного бюджету — не катастрофічна сума. Але кожна подібна схема підриває не лише гроші: вона підриває довіру між державою і армією, між платником податків і системою оборонних закупівель, яка досі залишається однією з найменш прозорих.
Реакція та наслідки
СБУ підтвердила факт обшуків, деталі підозр наразі не розкриваються в повному обсязі — слідство триває. ОГП не повідомив, чи є серед підозрюваних посадові особи Міністерства оборони або замовники контракту з боку держави.
Це ключове питання: чи була схема можлива лише через дії постачальника — або її підтримувала корупційна мережа всередині самого замовника. Якщо слідство зупиниться на рівні компанії-виконавця, не дійшовши до тих, хто підписував акти приймання, реальна відповідальність так і залишиться невстановленою.
