До кінця маркетингового року в Україні може накопичитися близько 7 мільйонів тонн пшениці, що перевищить показник 2021/22 року — сезону, коли після вторгнення Росії були заблоковані морські порти. Про це заявили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ). Різниця між тими двома ситуаціями принципова: тоді порти стояли фізично, зараз — зерно є, кораблі ходять, але темпи вивезення все одно вдвічі нижчі за план.
Де загубилися 45% експорту
За розрахунками УКАБ, за 75% часу маркетингового року експортовано лише 55% запланованих обсягів. Середній місячний показник за останні чотири місяці — 600 000 тонн, тоді як для виконання плану потрібно було вдвічі більше.
Причини — структурні. Як повідомляє Grain Central, порти технічно працюють, але не на повну потужність через блекаути та конкуренцію між культурами: «кукурудза вантажиться першою», і пшениця відступає в черзі. За даними видання, середньомісячний обсяг зернового експорту в першій половині 2025/26 МР впав до 2,5 млн тонн порівняно з 3,6 млн тонн роком раніше — і це по всіх зернових разом.
«Середній показник обсягу експорту [пшениці] за останні чотири місяці — на рівні 600 000 тонн».
Украінський клуб аграрного бізнесу (УКАБ)
За даними USDA, цьогорічний прогноз на нове врожаю пшениці в Україні — 22,5 млн тонн, хоча Зернова асоціація вже попереджає про можливе зниження на 10–15% через травневу посуху.
Липень: коли старе зерно зустрічає нове
Проблема не просто в ціні. Якщо до липня на елеваторах залишатиметься 7 млн тонн старої пшениці, а новий урожай почне надходити — виникне реальне питання фізичного місця. Загальна потужність діючих зерносховищ в Україні зараз становить близько 52,9 млн тонн — на 3,7 млн тонн менше, ніж на початку 2022 року, через збитки елеваторної галузі, які за чотири роки оцінюються у $1,1 млрд.
Формально дефіциту немає: загальний урожай зернових і олійних скоротився зі 106 млн тонн у 2021-му до ~76 млн тонн у 2025-му, і потужності поки що відповідають реальним обсягам. Але це середня температура по лікарні — регіональні диспропорції та черги в портах вже сьогодні змушують частину зерна лежати просто неба.
- Тиск на ціни: великі перехідні залишки обвалюють внутрішні закупівельні ціни — аграрії отримають менше за ту саму тонну.
- Борговий ризик: за даними Grain Central, Нацбанк України очікує зменшення валютних надходжень від агроекспорту ще на $1 млрд у першому кварталі 2026 року.
- Посівна під загрозою: за словами британського агроаналітика AHDB, без суттєвої держпідтримки 10–20% українських фермерів можуть не мати коштів на посів наступного сезону.
Аграрний хребет воєнної економіки
Пшениця — не просто статистика. За оцінками Grain Central, агропродукція формує близько 56% усього українського експорту, і кожен місяць уповільненого вивезення — це сотні мільйонів доларів, яких не отримає ні бюджет, ні оборона.
Парадокс ситуації в тому, що Україна вирощує більше, ніж може вивезти, — і одночасно потребує цих грошей як ніколи. Логістичне вузьке місце стало фінансовим.
Якщо до кінця червня темп експорту не зросте хоча б до 1,2–1,5 млн тонн на місяць, липневий «стик» старих залишків і нового врожаю перетвориться на перевірку не лише елеваторних потужностей — а й того, наскільки аграрний сектор може витримати ще один сезон без компенсаційних механізмів від держави.
