2 червня Господарський суд Черкаської області затвердив план превентивної реструктуризації ПрАТ «Черкаське хімволокно». Підприємство орендує Черкаську ТЕЦ — основне джерело тепла для міста — і накопичило борги на понад 914 мільйонів гривень перед трьома кредиторами. Щоб уникнути банкрутства, компанія отримала розстрочку. Питання в тому, за чий рахунок.
Хто кому скільки винен
Найбільший борг — перед державною «Нафтогаз Трейдинг»: понад 881 млн грн. За планом реструктуризації, компанія отримує розстрочення виплат на 36 місяців, а штрафи, пеня та інфляційні втрати списуються повністю. Сенс Банк із боргом у 9,8 млн грн погодився на п'ятимісячну розстрочку. Головне управління ДПС у Черкаській області — на тримісячну відстрочку очікуваного боргу з екологічного податку за третій квартал 2026 року на суму понад 23 млн грн.
Усі три кредитори одноголосно схвалили план ще на зборах 14 травня — до судового рішення. У самому рішенні суд обґрунтував необхідність процедури так: реструктуризація потрібна для «стабільного функціонування Черкаської ТЕЦ», яка перебуває в оренді підприємства до 2050 року.
«Підприємства вийшли на якісно новий рівень прибутковості»
— з офіційних матеріалів групи Шкрібляка про управління ТЕЦ, які цитує Суспільне Чернігів
Виторг ПрАТ «Черкаське хімволокно» лише за 2025 рік, за даними Opendatabot, становить понад 5,6 млрд грн. На фоні цього борг у 914 млн виглядає не як криза підприємства, а як наслідок конкретних управлінських рішень.
Хто стоїть за компанією
Бенефіціар «Черкаського хімволокна» — Анатолій Шкрібляк, колишній народний депутат України. За даними видання ОРД, він переховується в Іспанії та фігурує щонайменше в кількох кримінальних провадженнях.
- У 2019 році СБУ відкрило провадження № 22019270000000059 за статтями про фінансування тероризму та закупівлю ресурсів з окупованих територій — слідство встановило, що вугілля з тимчасово окупованої Луганщини потрапляло на ТЕЦ Шкрібляка.
- У 2021 році відкрито нове провадження № 22021101110000160; обшуки на підприємствах пройшли лише у 2023-му.
- Окремо розслідується схема фіктивних угод для формування податкового кредиту та виведення обігових коштів: у 2019 році підконтрольні Шкрібляку підприємства на чотирьох ТЕЦ — Черкаській, Чернігівській, Сумській та Дарницькій — виводили кошти на рахунки пов'язаних компаній паралельно з підписанням кредитних договорів з Альфа-банком на понад 500 млн грн.
Станом на серпень 2025 року, поки тривають підготовчі роботи до нового опалювального сезону, борг споживачів перед Черкаською ТЕЦ перевищує 158 млн грн — з яких понад 152 млн — борги населення міста.
Механізм без контролю
Превентивна реструктуризація — інструмент, передбачений українським законодавством для підприємств, що опинилися під загрозою банкрутства, але ще здатні розрахуватися з боргами. Ключова умова: кредитори мають схвалити план. У цьому випадку всі троє — державна компанія, банк і податкова — зробили це одноголосно та добровільно. Жодного зовнішнього аудиту причин накопичення боргу план не передбачає.
Списання штрафів і пені перед «Нафтогаз Трейдингом» означає, що державна компанія фактично субсидує реструктуризацію приватного підприємства, власник якого перебуває за кордоном в умовах активних кримінальних проваджень.
Якщо «Черкаське хімволокно» виконає план і виплатить борги протягом трьох років — питання закриється само собою. Але якщо за цей час жодне з кримінальних проваджень щодо Шкрібляка не дійде до суду, Черкаська ТЕЦ увійде в опалювальний сезон 2028 року з тим самим орендарем і тим самим власником — лише без боргів перед «Нафтогазом».
