П'ять років тому вона стояла поруч із президентом на офіційних заходах і пояснювала журналістам, що саме мав на увазі Зеленський. У неділю, 13 вересня, її прізвище опинилося в додатку до рішення РНБО — серед десяти осіб, яких Офіс президента звинуватив у поширенні дезінформації та російської пропаганди. Йдеться про Юлію Мендель, прессекретарку Володимира Зеленського у 2019–2021 роках.
У документі зазначено, що санкції застосовані проти 10 російських та українських осіб за розповсюдження дезінформації та російської пропаганди, а також за підтримку агресивної політики Росії проти України. Обмеження — класичний санкційний набір: заморозка активів, заборона торговельних операцій і транзиту, зупинення фінансових зобов'язань, заборона на приватизацію й державні закупівлі. Строк дії — десять років.
Чому саме зараз
Формальний привід зʼявився ще у травні. У травні 2026 року в інтерв'ю Такеру Карлсону Юлія Мендель стверджувала, що українська делегація на перемовинах у Стамбулі навесні 2022 року нібито була готова пристати на всі вимоги РФ заради припинення війни, посилаючись виключно на розмови з неназваними особами. У тій самій розмові вона додала ще один сюжет: Мендель стверджувала, що у 2019 році під час Нормандського саміту в Парижі Зеленський нібито особисто пообіцяв Путіну, що Україна не вступатиме до Альянсу, хоча жодних документальних підтверджень цьому не навела.
Ефект підсилила сама платформа. Політолог Валерій Клочок зазначив, що інтерв'ю вигідне для російської пропаганди через подачу та платформу — Карлсон роками працює з наративами, вигідними Кремлю, і українська колишня посадовка в його ефірі автоматично додавала цим тезам ваги. До того ж скандальне інтерв'ю Юлії Мендель Такеру Карлсону збіглося з новою хвилею гучних тем довкола Банкової і Єрмака, тож заяви лягли на вже розпалений інформаційний ґрунт.
Кому вигідно
Указ №901 підписаний у зв'язці з іншими санкційними пакетами того ж дня — проти громадян і компаній рф, пов'язаних із "Ростехом", та проти суден тіньового флоту. У цьому контексті Юлія Мендель потрапила до списку з 10 осіб, які «поширюють дезінформацію та російську пропаганду, підтримують агресивну політику Росії проти України» — тобто формально її записали в один ряд із джерелами координованого впливу рф, а не просто з незручним критиком.
Для Банкової це вигідний хід із двох причин. По-перше, він переносить фокус із незручних запитань про Єрмака на постать, чия репутація вже підірвана суперечливими заявами. По-друге, він посилає сигнал іншим колишнім посадовцям: публічна критика, підкріплена нібито "розмовами з людьми", тепер може коштувати не лише репутації, а й активів.
Реакція опонентів
В Офісі президента ще у травні дали зрозуміти, як там ставляться до слів Мендель.
«Ця дама не брала участі в переговорах, не брала участі в ухваленні рішень, давно не в собі, а хто їй там що розповідає і чи було це насправді — коментувати несерйозно», — заявили журналістам в ОП.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга пішов ще жорсткіше: Сибіга назвав виступ Мендель випадом проти України, що шкодить інтересам країни та підіграє російським наративам, наголосивши, що слова Мендель є випадом не проти президента, а проти власної країни.
Сама Мендель на санкції відповіла іншим аргументом — не про зміст своїх заяв, а про саму процедуру. Колишня речниця назвала обмеження проти неї антиконституційними, наголосивши, що йдеться про санкції проти громадянки України, введені указом РНБО без судового рішення чи вироку.
Чесний фрейм
Тут сходяться дві правди, які не скасовують одна одну. Заяви Мендель про Стамбул і Нормандію не підтверджені жодним документом і суперечать позиції Офісу президента, а сама вона не мала доступу до перемовин після звільнення 2021 року. Але й механізм, яким держава відповіла, — не суд, не розслідування, а указ РНБО з десятирічним терміном дії проти власної громадянки — це інструмент, який Україна раніше застосовувала переважно проти іноземних агресорів і колаборантів.
Питання на найближчі місяці просте: чи оскаржить Мендель указ у Верховному Суді, як це вже робили інші фігуранти персональних санкцій, і чи витримає документ перевірку на відповідність Конституції, якщо предметом обмежень стають слова, а не доведена співпраця з агресором?
