Для солдата в окопі різниця між "рішення ухвалено" і "питання ще обговорюється" вимірюється не політичною риторикою, а наявністю снарядів у наступному кварталі. Прем'єр-міністр Сергій Корецький під час заходу Ялтинської Європейської Стратегії (YES) визнав: Україна чекає на конкретне рішення партнерів щодо заморожених російських активів, і від цього рішення залежить, чи встигне держава профінансувати армію вчасно.
Що пропонує Бельгія
За словами Корецького, з'явився новий сигнал від Брюсселя. "Якщо говорити про російські заморожені активи, то, наскільки мені відомо, міністр закордонних справ Бельгії вже сказав, що є потенційно шанс перевести їх в інвестиційний фонд і певним чином розділити відповідальність між державами-членами", – сказав прем'єр.
Прем'єр додав, що розуміє переживання європейських партнерів з приводу відповідальності за суверенні активи держави-агресора, але наголосив на іншому критерії.
"Єдиний критерій оцінки ефективності – результат: ми вижили або ні. І на шляху до результату потрібно ухвалювати, зокрема, і непрості рішення. В Україні ми їх ухвалюємо щодня і розраховуємо на таку ж реакцію і від наших партнерів", – сказав Корецький.
Чому Бельгія досі опирається
Саме в Бельгії фізично зберігається більшість заморожених активів РФ, тому будь-яке рішення про їх використання найбільше б'є по фінансовій та юридичній відповідальності Брюсселя. Наприкінці 2025 року бельгійське вето заблокувало план репараційного кредиту, і замість нього Євросоюз погодив для України звичайний кредит на 90 млрд євро на 2026-2027 роки – без прямого використання російських грошей.
Позиція бельгійської влади лишається жорсткою: ризики мають розподілятися між усіма країнами ЄС, а не лягати лише на одну державу. Міністр оборони Бельгії Тео Франкен раніше публічно окреслив межу дискусії словами: «Це не підлягає обговоренню, двері зачинені».
Хто тисне на Брюссель
Тиск на Єврокомісію наростає не лише з боку Києва. Група країн ЄС – Швеція, Нідерланди, Іспанія і Польща – наприкінці серпня надіслала лист із вимогою негайно відновити технічну та юридичну роботу над використанням 200 млрд євро заморожених російських суверенних активів. Це свідчить, що ідея репараційного кредиту не поховано остаточно, попри провал грудневого плану.
Поки триває пошук політичної формули, реально працює лише один інструмент: відсотки від активів, заблокованих у бельгійському депозитарії Euroclear, вже фінансують кредит обсягом до 50 млрд євро, погоджений у 2024 році. Це доводить, що технічно механізм можливий – питання лише в масштабі й політичній волі розширити його на основну суму активів.
Скільки коштує зволікання
Ціна питання – не абстрактні мільярди, а конкретні терміни постачання зброї. Президент Володимир Зеленський 23 серпня заявив, що загальний дефіцит бюджету Міністерства оборони становить 27 млрд доларів, і вже зараз потрібно 8-10 млрд доларів, щоб забезпечити армію зброєю в першому кварталі наступного року. Це той горизонт, у якому кожен місяць переговорів у Брюсселі має пряму вартість на фронті.
Питання тепер просте: чи погодяться країни ЄС розділити юридичну відповідальність за 200 млрд євро активів до того, як дефіцит оборонного бюджету України перетвориться на дефіцит боєприпасів на передовій, чи Брюссель знову обмежиться проміжним кредитом і відкладе рішення до наступного саміту?
