Що сталося
Мережа Burger King у Казахстані опинилася в центрі суспільного розголосу після посту матері 27-річного кухаря з діагнозом аутизм. За даними місцевих ЗМІ (Kursiv, Tengrinews.kz, Exclusive.kz), чоловік працював у ресторані близько чотирьох років без серйозних проблем, але восени 2025 року, після приходу нового регіонального менеджменту, почалося «тихе цькування» з метою змусити його звільнитися.
Що розпалило скандал
Пост у Threads від 14 лютого став вірусним і спровокував хвилю критики: колишні та чинні співробітники повідомляли про системні проблеми після приходу менеджерів із Росії — тиск на персонал, зверхнє ставлення, помітну різницю в оплаті праці між новим управлінським складом і місцевими працівниками, а також переважне використання російської мови в внутрішній комунікації. Окремо фігурує інцидент із наклейкою нібито від дружини одного з менеджерів.
"Він пропрацював там чотири роки, а потім почали ставитися так, ніби він зайвий... Це було як спілкування з роботом, який не розуміє принципів інклюзивного суспільства."
— мати кухаря, пост у Threads (за Kursiv, Tengrinews.kz, Exclusive.kz)
Реакція влади та компанії
16 лютого у справу втрутився Мінпраці та соціального захисту Казахстану: державний інспектор відвідав родину та пообіцяв контролювати додержання трудового законодавства. Наступного дня, 17 лютого, Burger King Kazakhstan оголосив, що «в межах ухвалених управлінських рішень територіальні керівники Сергій і Анастасія більше не є працівниками компанії».
"В межах ухвалених управлінських рішень територіальні керівники Сергій і Анастасія більше не є працівниками компанії."
— Burger King Kazakhstan (заява, 17 лютого)
Контекст власності та ризики для бренда
Конфлікт стався на фоні зміни франшизи у 2025 році: Verny Capital продав франшизу компанії Holten Group, яку Forbes Kazakhstan пов'язує з бізнесменом Алмасом Султангазіним (оцінка статків — близько $285 млн). Для глобального бренда такі інциденти означають не лише операційні, а й репутаційні ризики в умовах високої чутливості суспільства до питань інклюзії та місцевої ідентичності.
Чому це важливо (аналіз)
Ця історія — приклад того, як кадрові рішення й корпоративна культура можуть швидко перетворитися на суспільну й політичну проблему. По суті, маємо декілька факторів, що підсилювали конфлікт: зміна власника та менеджменту, мовна ідентичність у робочому середовищі, нерівність в оплаті та відсутність чутливих політик щодо працівників із інвалідністю.
Для читача це питання безпеки соціального простору: міжнародні бренди, які входять на локальні ринки, мають адаптувати управлінські практики до місцевих норм і стандартів інклюзії. Інакше — ризик марних інвестицій та втрати довіри споживачів.
Що далі
Поки що реакція влади та звільнення двох місцевих керівників — перший крок. Далі варто очікувати перевірок з боку трудових інспекцій, можливих судових позовів і посиленого громадського контролю. Для Holten Group і самого бренда це шанс продемонструвати, що декларації про відповідальність перетворюються на конкретні політики — від процедур найму до навчання менеджерів з питань інклюзії.
Деталі інциденту підтверджені місцевими медіа (Kursiv, Tengrinews.kz, Exclusive.kz) та згадані у публікаціях Forbes Kazakhstan щодо зміни власника франшизи. Соціальний резонанс вже змусив компанію діяти — але чи вистачить цього, щоб змінити системні підходи до персоналу й мовної політики в регіоні?
