Шість тижнів авіапалива: як заблокована Ормузька протока зупинить літаки над Європою

Директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль попередив: якщо протока лишатиметься закритою, перші скасування рейсів стануться ще до початку літнього туристичного сезону. Економісти кажуть — «системний дефіцит» може настати вже у травні.

509
Поділиться:
Літаки в аеропорту Хітроу, Велика Британія (фото - EPA)

У середині квітня Фатіх Біроль, директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), дав Associated Press інтерв'ю з паризького офісу з вікном на Ейфелеву вежу. Слова були невідповідні до краєвиду: він назвав поточну ситуацію «найбільшою енергетичною кризою, яку ми коли-небудь переживали».

Що відбувається з протокою

Війна США та Ізраїлю проти Ірану, що розпочалася 28 лютого 2026 року, фактично зупинила судноплавство через Ормузьку протоку. Після провалу мирних переговорів США запровадили морську блокаду іранських портів. Зараз у Перській затоці стоять у черзі понад 110 танкерів із нафтою та більш як 15 газових носіїв — вони не можуть вийти.

До конфлікту через протоку проходило близько 25% світової морської торгівлі нафтою та 20% скрапленого газу. Ціна нафти Brent перевищила $100 за барель. Авіапальне у Європі підскочило до рекордних $1 838 за тонну — більш ніж удвічі вище від довоєнного рівня, за даними Gulf Business.

Шість тижнів — це скільки?

«У Європі у нас залишилося пального для літаків приблизно на шість тижнів. Якщо ми не зможемо відкрити Ормузьку протоку — можу сказати, що скоро ми почуємо новини про те, що деякі рейси з міста А до міста Б можуть бути скасовані через брак пального».

Фатіх Біроль, директор МЕА, Associated Press

Шість тижнів від середини квітня — це кінець травня. Саме тоді в Європі традиційно стартує піковий туристичний сезон. Асоціація аеропортів ACI Europe ще 10 квітня попередила Єврокомісію, що системний дефіцит авіапалива стане «реальністю для ЄС», якщо прохід через протоку не відновиться «у будь-який значущий та стабільний спосіб» протягом трьох тижнів. За оцінками ACI, авіасполучення генерує 851 млрд євро ВВП для європейських економік і підтримує 14 млн робочих місць.

Коли «можливо» стає «системним»

Клаудіо Галімберті, головний економіст Rystad Energy, у коментарі CNBC сформулював це без дипломатичних застережень: ситуація «досить сильно залежить від того, скільки барелів потече через протоку». І далі: «Протягом наступних трьох-чотирьох тижнів ситуація може стати системною — тобто у травні й червні ви вже можете побачити значне скорочення рейсів по всій Європі».

Авіакомпанії вже реагують: частину маршрутів скорочено, квитки дорожчають. Але за нинішнього темпу витрат запасів ринкові механізми не встигають за фізичним дефіцитом.

Іранське «шлагбаум»

Окремою проблемою є те, що відкриття протоки не означає автоматичного повернення до норми. Іранська ІРГК запровадила фактичний режим «платного шлагбауму»: судна зобов'язані надати повну документацію, отримати коди допуску та прийняти ескорт через єдиний контрольований коридор. Щонайменше два судна вже заплатили збір у юанях. Біроль застеріг, що легалізація такого механізму створить прецедент, який потім можна буде застосувати до інших ключових морських шляхів, зокрема Малаккської протоки.

Навіть якщо протоку відкриють, відновлення довоєнних обсягів виробництва займе місяці: за словами Біроля, понад 80 ключових енергетичних об'єктів у регіоні пошкоджено, більш ніж третина — серйозно або дуже серйозно.

Перемовини між США та Іраном мають відбутися в Ісламабаді, але Тегеран пов'язує їх із поступками щодо Лівану та санкцій. Якщо до кінця квітня домовленостей не буде — чи зможуть європейські авіакомпанії дотягнути пікове літо без раціонування пального?

Новини світу

Бізнес

Качка і Лазаревич підписали у Белграді спільну заяву про відновлення переговорів — але заява не є угодою, а головна перешкода нікуди не ділась: Сербія досі не є членом СОТ.

30 хвилин тому
Політика

Морський безпілотник біля Лефкади — ймовірно, з метою атаки на судно «тіньового флоту» Росії — тепер вимагає від Києва офіційних вибачень від країни, яка сама домовлялась виробляти ці ж дрони на своїх верфях.

32 хвилини тому
Технології

Падіння на 21% — найбільше з 2016 року — виглядає як криза галузі. Але за цифрою ховається складніша картина: частина підприємців не пішла з ринку, а перейшла на гіг-контракти чи трудові договори через зміни в законодавстві.

1 годину тому