Що сталося
Укренерго ранком 24 лютого повідомило, що комерційний імпорт електроенергії зі Словаччини до України продовжується у звичному режимі. Це оголошення сталося на тлі публічних заяв словацького прем'єра Роберта Фіцо, який 23 лютого пообіцяв припинити аварійні постачання у відповідь на зупинку транзиту російської нафти по трубопроводу «Дружба» після удару по Бродах 27 січня 2026 року.
Офіційна позиція Укренерго
"Імпорт електроенергії здійснюється з усіх сусідніх з Україною держав ЄС та Молдови відповідно до результатів аукціонів з розподілу доступної пропускної спроможності міждержавних перетинів"
— Укренерго, ранкове зведення
Ключовий меседж Укренерго — комерційні потоки й механізми ринку (аукціони пропускної спроможності) продовжують працювати незалежно від окремих політичних заяв.
Чому це має значення для України
По-перше, імпорт через словаччину — не єдине джерело: мережа імпортів включає кілька сусідів і Молдову. По-друге, аварійна допомога зі Словаччини надходила рідко й у невеликих обсягах, тож її припинення, на думку Укренерго, не матиме суттєвого впливу на загальну стійкість енергосистеми. Це означає, що системна робота та ринкові процедури зараз важать більше за політичні гучні заяви.
Що кажуть сторони та незалежні джерела
"...нафтопровід насправді працює, а Україна навмисне не відновлює транзит."
— Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Словаччини
SEPS, словацький системний оператор, офіційних документів про одностороннє припинення договору щодо аварійної допомоги в Укренерго не надсилав; пресслужба SEPS у коментарях виданню LIGA.net поки що утрималася від заяв. Це важливо: юридичні та технічні кроки в енергетиці відрізняються від політичних публічних висловлювань.
Політичний фон і ризики
Окремі політичні рішення в регіоні вже мають реальні наслідки: Угорщина у відповідь на припинення транзиту заблокувала погоджений кредит у €90 млрд та 20-й пакет санкцій проти Росії; Словаччина й Угорщина також тимчасово зупинили постачання дизпального. Це показує, що енергетика та фінанси залишаються інструментами тиску.
Висновок
Поточна ситуація демонструє дві речі: по-перше, ринкові механізми та технічні процедури досі забезпечують постачання; по-друге, політичні рішення можуть швидко змінити умови співпраці, якщо не буде прозорого юридичного оформлення та дипломатичних гарантій. Тому завдання для партнерів України — перетворити оперативні заяви на письмові гарантії та договори, які зніматимуть ризики і підтримуватимуть стійкість мережі в середньостроковій перспективі.
Аналітики енергоринку наголошують: короткострокова стабільність збережена, але стратегічна безпека потребує більшого — узгоджених політичних рішень і технічних гарантій.
