Чотири роки тому аналітики помилилися щодо Росії. Зараз Кільський інститут світової економіки каже: цього разу — ні. Спільний звіт інституту та Стокгольмського інституту економіки перехідного періоду фіксує, що російська воєнна економіка впритул наблизилася до структурної межі.
Буфер розтанув
Найконкретніший індикатор — ліквідні активи Фонду національного добробуту Росії. На початку повномасштабного вторгнення вони становили 6,5% ВВП. До квітня 2025 року — вже 1,8% ВВП. Чотири роки Кремль проїдав цю подушку, фінансуючи різницю між нафтовими доходами та воєнними видатками.
«У перші роки війни проти України економіка Росії виявилася стійкішою, ніж очікували багато хто, однак нині її резерви вичерпано. Фундаментальні основи економіки суттєво послабшали — фінансові резерви значною мірою вичерпані, зростання зупинилося, а залежність від Китаю стає дедалі відчутнішою».
Моріц Шуларік, президент Кільського інституту світової економіки, співавтор звіту
Витрати є, виробництва — немає
Парадокс воєнної економіки Росії в тому, що гроші в неї ще є, але механізм перетворення цих грошей на реальний продукт — зламаний. Безробіття впало нижче 2% — найнижчий рівень за всю пострадянську історію. Це звучить як успіх, але насправді означає, що економіка вже не має резерву робочої сили: мільйони людей — на фронті, у ВПК або виїхали. Будь-яке нове воєнне замовлення конкурує за тих самих робітників і ресурси.
Наслідок — інфляція. Центральний банк Росії підняв ключову ставку до 21%, щоб її приборкати. Але висока ставка придушує цивільні інвестиції та споживчий кредит, уповільнюючи несировинну частину економіки. Уряд у серпні 2025 року знизив прогноз зростання ВВП із 2,5% до 1,5%, посилаючись на слабкий кредитний попит.
Що може змінити траєкторію
Автори звіту називають дві змінні, які досі утримують Росію від різкого падіння. Перша — нафтові доходи: вони залишаються головним джерелом фінансування війни. Друга — тіньовий флот, який допомагає обходити цінові обмеження на нафту.
Саме тому Торб'єрн Беккер, директор Стокгольмського інституту економіки перехідного періоду, наполягає: «Посилення цінового стелі має стати центральним елементом санкційної політики — включно з новими зусиллями щодо обмеження тіньового флоту Росії». Автори також рекомендують жорсткіший експортний контроль щодо китайських постачальників подвійного призначення.
- Ліквідні активи ФНД: з 6,5% до 1,8% ВВП за чотири роки
- Ключова ставка ЦБ Росії: 21% — рекордний рівень для приборкання інфляції
- Безробіття: нижче 2% — економіка фізично вичерпала резерв праці
- Прогноз зростання ВВП на 2025 рік знижено до 1,5%
Кільський інститут та Atlantic Council сходяться в одному: Росія ще може утримувати поточний рівень військових витрат, але ціна — стагфляція та деградація цивільної економіки, а не реальне нарощування бойового потенціалу.
Відкрите питання звіту формулюється так: якщо Захід справді посилить цінову стелю на нафту і закриє лазівки для тіньового флоту до кінця 2025 року — чи вистачить Москві фіскального простору, щоб утримати нинішню інтенсивність бойових дій ще хоча б один бюджетний цикл?
