У червні 2025 року на саміті НАТО в Гаазі 31 з 32 держав-членів підписали зобов'язання довести оборонні видатки до 5% ВВП до 2035 року. Іспанія отримала виняток. Підписи поставлено — механізму перевірки виконання до 2029 року немає. Саме цей крок МВФ фактично поставив під увагу у своєму Fiscal Monitor за квітень 2025 року.
Що каже МВФ цифрами
Автори доповіді — директор департаменту фіскальної політики МВФ Вітор Гаспар, його заступниця Ера Дабла-Норріс та Маркос Попловскі-Рібейро — зафіксували: глобальний держборг зросте цього року на 2,8 відсоткового пункту, що вдвічі перевищує темп 2024-го, і перевищить 95% світового ВВП. До кінця десятиліття він наблизиться до 100% ВВП, перевищивши пандемічний пік.
У найгіршому сценарії — 117% ВВП до 2027 року. Серед рушіїв: тарифні війни, ринкова волатильність і саме нарощування оборонних витрат, яке МВФ прямо називає постійним і довгостроковим тиском на бюджети.
«Країни вже мають обмежений фіскальний простір і стикаються з новими постійними видатками — такими як оборона».
IMF Fiscal Monitor, квітень 2025
Короткострокова вигода проти середньострокової пастки
Логіка оборонного стимулювання відома: держава замовляє — підприємства виробляють — зайнятість зростає. Кейнсіанський мультиплікатор у дії. Але Єврокомісія у весняному прогнозі 2025 року уточнила: неокласична школа фіксує довгострокові ефекти витіснення — коли військові видатки забирають капітал і робочу силу з приватних інвестицій і збільшують фіскальні дефіцити.
Дослідники Центру глобального розвитку (CGDev) у роботі для Незалежного оціночного офісу МВФ конкретизують: в розвинених економіках, де держборг вже перевищує 100% ВВП у середньому, нарощування оборони неминуче породжує жорсткі трейдофи — особливо на тлі зростаючих пенсійних і медичних видатків та обмеженого простору для підвищення податків.
- Дослідження RAND: мультиплікатор від цивільної інфраструктури — житла, транспорту, освіти — вищий, ніж від військових закупівель.
- Нова економічна фундація (Лондон): оборонна промисловість генерує менше робочих місць на одиницю витрат, ніж зелена або соціальна інфраструктура.
- PIIE (Вашингтон): якщо європейські країни витрачатимуть 5% ВВП на закупівлі американської зброї, стимул для їхніх власних економік буде мінімальним.
Де Україна в цій рівновазі
Для України питання не абстрактне. МВФ прогнозує, що держборг країни вже у 2025 році вперше перевищить 100% ВВП. Водночас саме зростання оборонних видатків союзників — те, на що Київ розраховує як на стратегічний сигнал підтримки — є одним із чинників, що погіршує глобальний фіскальний клімат і ускладнює мобілізацію нових пакетів допомоги.
МВФ не пропонує скоротити оборонні бюджети. Фонд наполягає на «поступовій фіскальній консолідації в рамках достовірних середньострокових планів» — тобто на компенсаційних реформах: скороченні енергетичних субсидій, перегляді пенсійних систем, підвищенні доходів.
Якщо 31 держава НАТО справді досягне 5% ВВП до 2035 року без структурних реформ на стороні доходів, питання не в тому, чи зросте борг — а в тому, хто першим зіткнеться з кризою рефінансування: периферійні члени альянсу чи ті, хто вже зараз торгується за виняток, як Іспанія у Гаазі.
