Диференціація замість уніфікації: що змінилося і чому це важливо
З 1 березня 2026 року Кабінет міністрів змінює умови програми «Національний кешбек»: замість єдиної ставки **10%** вводяться дві — **5%** і **15%**, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Це не косметичний крок: держава спрямовує стимул туди, де є шанс ефективно замістити імпорт і підтримати локальних виробників без додаткового навантаження на бюджет.
Ініціативу публічно анонсував міністр економіки Олексій Соболев у інтерв'ю LIGA.net ще місяць тому; тепер рішення формалізовано і набирає чинності.
Хто отримує 15%, а хто — 5%
Вищу ставку **15%** отримають категорії, де частка імпорту перевищує 35% і є потенціал для заміщення місцевим виробництвом. Серед них: косметика, засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому та ремонту, товари для тварин, канцелярія, одяг і взуття, а також окремі харчові позиції (тверді та м’які сири, вибрані макаронні вироби і крупи).
Ставка **5%** застосовується до товарів, де імпорт менш критичний: солодощі, безалкогольні напої, аптечні товари, товари для саду й городу, снеки, консерви, овочі й фрукти, риба й морепродукти, олія, більшість м’ясних і молочних продуктів, хліб і випічка, борошно, заморожені продукти, яйця та інша бакалія.
Що каже уряд і на що розраховують виробники
"Диференційований кешбек дозволить посилити попит на українське там, де присутній значний обсяг імпорту і є потенціал для заміщення його частини місцевими товарами – без збільшення загального бюджету програми. Ми зберігаємо право і надалі калібрувати програму відповідно до запиту від виробників і ситуації на ринку"
— Олексій Соболев, міністр економіки
Уряд наголошує на бюджетній нейтральності: інструмент змінює розподіл стимулів, а не їхній загальний обсяг. Для виробників це сигнал: пріоритет у державній політиці — ті сектори, де імпорт створює конкурентний тиск і де локальне виробництво може швидко наростити обсяги.
Наслідки для споживачів і ритейлу
Для покупця зміни означають просту економічну математику: у певних категоріях стимул зростає (ефект — нижчі відносні витрати при купівлі українського), в інших — знижується. Ритейл, у свою чергу, отримає чіткий сигнал щодо асортиментної політики: товари з позначкою «підтримка національного виробника» можуть активніше просуватися там, де кешбек — 15%.
Чого бракує і які ризики
Ефект від диференціації залежатиме від якості виконання: чіткий перелік товарних позицій, прозора методика оцінки частки імпорту, контроль зловживань і здатність виробників швидко масштабувати виробництво. Аналітики звертають увагу, що без супровідних заходів — інвестицій у виробничі потужності та логістику — кешбек сам по собі не дасть стрибка в локалізації.
Короткий прогноз
Рішення Кабміну — прагматичний інструмент економічної політики: держава перенаправляє обмежені ресурси туди, де вони можуть найшвидше підсилити внутрішнє виробництво. Наступні кроки — деталізація переліків, моніторинг ринку і робота з бізнесом. Якщо все це буде зроблено професійно, програма може стати помітним каталізатором імпортозаміщення; якщо ні — стимул залишиться символічним.
Тепер хід за виробниками, ритейлом і контролюючими органами: чи вдасться перетворити кешбек на сталу підтримку українського виробника, а не на разову маркетингову акцію?
