ДТЕК Нафтогаз — газовидобувний підрозділ структур Рината Ахметова — веде переговори з Американсько-українським інвестиційним фондом відбудови (URIF) про фінансування частини своїх проєктів. За даними Bloomberg, йдеться про «найскладніші й найдорожчі» напрями: зокрема, бурові роботи на глибину понад 6 кілометрів, які приватний капітал без гарантій брати не поспішає.
Що таке URIF і де гроші
Фонд створений у травні 2025 року в межах угоди про мінеральні ресурси між США та Україною. Його механізм фінансування — не прямі бюджетні транші, а реінвестування частини доходів від українських надр: 50% роялті, орендних платежів і ліцензійних зборів за новими дозволами мають надходити до URIF. За даними Forbes Ukraine, тільки з аукціонів Держгеонадр у грудні 2025 року фонд отримав право на понад 700 млн грн.
Інвестиційний радник фонду — консалтингова група Alvarez&Marsal, рішення ухвалює спільна американсько-українська рада директорів. Із понад 200 поданих заявок до першого портфеля увійшло вісім проєктів загальною вартістю $1,2 млрд — але фінальне затвердження отримав поки що лише один.
«Перша інвестиція URIF — компанія Sine Engineering — це dual-use у чистому вигляді. Це і є наша відповідь на питання про пріоритети»
Єгор Перелигін, заступник міністра економіки України
Sine Engineering — львівський стартап 2022 року, що виробляє системи радіозв'язку для дронів, стійкі до глушіння на лінії фронту. Рішення про інвестицію ухвалено 25 березня 2026 року. Видобуток ресурсів у черзі ще не стоїть.
Де ДТЕК, а де державний Нафтогаз
Паралельно державна компанія «Нафтогаз» подала до URIF десять проєктів із видобутку та енергоефективності. Як повідомляє Kyiv Post з посиланням на Bloomberg, гендиректор Нафтогазу Сергій Корецький заохочував західних партнерів використовувати вже наявні ліцензії — зокрема, на Олеський блок у Карпатах, де Chevron розпочинав сланцеву розвідку ще до 2014 року, а потім вийшов після анексії Криму.
ДТЕК Нафтогаз — приватна структура з іншою логікою: тут не апелюють до минулих ліцензій, а просять фінансування на конкретні дорогі роботи. Компанія вже підписала меморандум із американською Baker Hughes на конференції CERAWeek у Х'юстоні — угода охоплює похило-скероване буріння, долотний сервіс і високотехнологічні операції для збільшення видобутку. Але меморандум — це не гроші.
Чому це не просто корпоративна новина
Ахметов — найбагатша людина України, і його присутність у фонді, створеному під тиском американської адміністрації, вже сама по собі є питанням. ЄБРР у 2024 році прямо відмовився фінансувати ДТЕК саме через структуру власності: «Звільнення економіки від впливу олігархів є абсолютно фундаментальним», — пояснив тоді президент банку Оділь Рено-Бассо. DFC, що управляє американською частиною URIF, таких публічних обмежень поки не встановлював.
- URIF затвердив 1 із 3 запланованих на 2026 рік інвестицій — і вона стосується дронів, не надр
- 138 заявок подано через портал, лише 8 потрапили до першого портфеля
- Механізм відбору: скринінговий комітет → рада директорів (США + Україна спільно)
- ДТЕК веде переговори з фондом, але рішення не оголошено
- ЄБРР раніше відмовив ДТЕК через «олігархічну власність»
Глибокі свердловини — це не символічний проєкт. Буріння на 6+ км у складних геологічних умовах коштує десятки мільйонів доларів на одну точку, а повернення інвестицій залежить від того, чи триватиме воєнний конфлікт і чи збережеться доступ до родовищ. Саме тому приватний капітал без зовнішніх гарантій сюди не йде — і саме тому ДТЕК стоїть у черзі до URIF.
Якщо DFC затвердить заявку ДТЕК, це стане першим випадком, коли американський державний фонд увійде в проєкт компанії, від якої відмовився ЄБРР через критерії деолігархізації — і тоді питання про те, чи є «угода про надра» інструментом реформ чи просто інвестиційним вікном без умов, отримає конкретну відповідь.
