Кріппа перезапускає довгобуд на Хрещатику — що це змінить для центру Києва

Після викупу часток у ТОВ «Грааль» Максим Кріппа через фонд «АРС Кепітал» планує розморозити проєкт «Столичний». Розбираємо, чому це важливо для трафіку, публічного простору й образу європейської столиці.

443
Поділиться:
Фото: Google Maps

У трохи ширшому контексті

За повідомленням LIGA.net, бізнесмен Максим Кріппа через інвестиційний фонд «АРС Кепітал» консолідував контроль над ТОВ «Грааль» після викупу часток, зокрема у компаній Ігоря Ніконова. На базі цього активу пропонується перезапустити багатофункціональний комплекс «Столичний» на ділянці від Майдану до Європейської площі — одну з найпомітніших локацій у центрі Києва.

Чому це варто читати саме зараз

Це не просто бізнес‑угода. У масштабах міста мова про звільнення заблокованого будівельного проєкту, інвестування приватних коштів у центр і потенційне вирішення транспортної проблеми за рахунок підземного паркінгу. Для Києва, який готується до відновлення інфраструктури після війни, кожен такий проєкт — маркер готовності приватного сектора вкладати у відновлення публічного простору.

Що планують зробити

За анонсом, новий комплекс поєднає готельні, офісні й громадські функції; передбачено будівництво підземного паркінгу, реконструкцію пішохідних переходів та облаштування Європейської площі. Фінансування заявлено за рахунок власних коштів інвестора.

"Наша стратегічна мета – розморозити цей актив, будівництво якого не розпочиналося роками, та трансформувати його в сучасний простір, що відповідає статусу європейської столиці. Ми свідомо вкладаємо ресурс у складні, але унікальні активи в серці України..."

— Максим Кріппа, бізнесмен

Передісторія й юридичний контекст

Проєкт має довгу історію: у 2003 році Київська міська адміністрація визнавали «Грааль» переможцем інвестиційного конкурсу на реконструкцію Європейської площі та підземних просторів під Хрещатиком і вулицею Грушевського. У 2021 році Київрада відновила договір оренди для «Граалю» і передала додаткову ділянку під забудову. Тепер, коли контроль сконсолідовано, з'являється потенціал для реального руху по проєкту — але все залежатиме від узгодження проєктної документації й громадських процедур.

Плюси, ризики, на що звернути увагу

Переваги: приватне фінансування знижує навантаження на міський бюджет; підземний паркінг може розвантажити центр; модерна забудова здатна підвищити туристичну привабливість і стандарти публічного простору.

Ризики та питання: масштабний об'єкт у центрі вимагає ретельної архітектурно‑історичної експертизи, прозорих процедур погодження та діалогу з містянами. Важливо відстежувати терміни й інвестиційні гарантії: декларації про наміри мають перетворитися на чіткий план робіт і етапи фінансування.

Що далі

Кріппа вже контролює кілька знакових активів у Києві — зокрема готель «Україна», хмарочос «Парус» та МВЦ — і має досвід масштабних проєктів. Тепер ідеться про те, чи вдасться перетворити консенсус власника, міста та професійної спільноти на конкретне відновлення простору в центрі. Уряд, міська влада, архітектори та громадськість мусять тримати процес під контролем, щоб оновлення працювало на киян, а не лише на інвестиційний портфель.

Підсумок: угода дає шанс розморозити довгобуд і змінити логістику центру, але успіх залежатиме від прозорості процедур, якості проєктних рішень і термінів реалізації. Тепер хід за партнерами та містом: чи перетворяться амбіції на реальне оновлення простору?

Джерело: LIGA.net, відкриті рішення Київради та реєстри.

Новини світу

Бізнес

Три сучасні трамваї від одеської ТОВ «Татра‑Юг» почали курсувати на лівому березі — невеликий, але важливий крок у відновленні міської мобільності та підтримці українського виробника.

9 годин тому
Політика

Заява Дональда Трампа про те, що «США не потребують допомоги України» стала медійним приводом. Однак Володимир Зеленський назвав це «риторикою» і наголосив: важливіша практична сторона — доступ до PURL та робота над перехоплювачами дронів.

9 годин тому
Бізнес

Кабмін оновив механізм підтримки: парки, пошкоджені під час обстрілів, зможуть отримати до 200 млн грн на відновлення інфраструктури. Розбираємося, які умови, кому це вигідно і як це вплине на робочі місця та інвестиції в регіонах.

10 годин тому