Людина у розшуку Інтерполу подала до суду на президента, який її санкціонував

Тімур Міндіч — підозрюваний у корупційній схемі в «Енергоатомі», заочно заарештований і внесений до списку Інтерполу — оскаржив у Касаційному адміністративному суді указ Зеленського про санкції проти нього.

1137
Поділитися:
Тімур Міндіч в Ізраїлі (фото – Українська правда)

14 травня 2026 року до Касаційного адміністративного суду надійшов позов бізнесмена Тімура Міндіча — справа №990/181/26. Відповідач у ній: президент України Володимир Зеленський. Мета: скасувати указ №843/2025 від 13 листопада 2025 року, яким РНБО запровадила санкції проти Міндіча та його партнера Олександра Цукермана. Про подання позову повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Парадокс ситуації — у хронології. 10 листопада 2025 року детективи НАБУ провели обшуки в Міндіча, компанії «Енергоатом» і тодішнього міністра юстиції та ексміністра енергетики Германа Галущенка. Міндіч встиг виїхати з України за кілька годин до початку слідчих дій. Через три дні — указ про санкції. Потім заочний арешт у ВАКС і звернення до Інтерполу: у січні 2026 року обидва фігуранти — Міндіч і Цукерман — опинилися в міжнародному розшуку. Офіс генпрокурора направив до Ізраїлю офіційний запит про екстрадицію.

Що таке операція «Мідас» і яка роль Міндіча

За версією НАБУ і САП, корупційна схема діяла в державній компанії «Енергоатом» — операторі атомних електростанцій, що генерують понад половину електроенергії країни. Підрядникам держкомпанії пропонували платити відкат від 10% до 15%, погрожуючи заблокувати платежі або розірвати контракти.

У перехоплених розмовах, задокументованих НАБУ, Міндіч фігурує під позивним «Карлсон», Цукерман — «Шугармен». Керівник управління детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов в інтерв'ю Суспільному уточнив, що Міндіч виконував роль топменеджера схеми, але не був її головним бенефіціаром — питання про те, хто стояв вище, лишається відкритим у слідстві.

«Міндіч фігурує у розслідуваннях НАБУ/САП, пов'язаних із діяльністю «бек-офісів» — «пралень», де відмивалися гроші — в «Енергоатомі», з його впливом на «Сенс Банк» та угодами в оборонному секторі».

KP.UA, огляд процесуального статусу підозрюваних, травень 2026

Справа «Династія»: друга підозра й зв'язок з Єрмаком

12 травня 2026 року — за два дні до подання позову — Міндіч отримав другу підозру: у справі кооперативу «Династія» в Козині Київської області. Того ж дня підозру отримав і колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак. За словами прокурорки САП Валентини Гребенюк, Єрмак підозрюється у будівництві за злочинні кошти одного з будинків комплексу. 14 травня ВАКС обрав Єрмаку запобіжний захід — той поїхав у СІЗО, оскільки заставу у 140 млн грн за нього не внесли.

Таким чином, позов Міндіч подав у той самий тиждень, коли НАБУ і САП розширили коло підозрюваних у пов'язаній справі до його найближчого оточення.

Що може дати позов

Санкції обмежують активи Міндіча в Україні та ускладнюють його фінансові операції. Їх скасування через суд — поки що єдиний правовий інструмент, доступний людині, яка перебуває за кордоном і уникає екстрадиції. Водночас Касаційний адміністративний суд розглядає законність процедури введення санкцій, а не обґрунтованість підозр у кримінальних справах: це різні провадження з різними стандартами доказування.

  • Міндіч підозрюється щонайменше у двох кримінальних провадженнях: «Мідас» (Енергоатом) і «Династія»
  • Заочно заарештований ВАКС; після апеляції у квітні 2026 року підозра залишена в силі
  • Перебуває в розшуку Інтерполу з січня 2026 року
  • Офіс генпрокурора направив до Ізраїлю запит про екстрадицію
  • Позивний «Карлсон» у матеріалах НАБУ; Цукерман («Шугармен») — у тому самому статусі

Якщо Касаційний суд задовольнить позов і визнає процедуру введення санкцій незаконною, це не зніме кримінальних підозр — але відкриє Міндічу можливість оперувати заблокованими активами ще до будь-якого вироку. Питання в іншому: чи погодиться Ізраїль на екстрадицію раніше, ніж суд встигне розглянути позов по суті.

Новини світу

Схожі новини

Бізнес

Касаційний адміністративний суд відмовив п'ятому президенту через 18 місяців розгляду замість законних двох. Захист оскаржуватиме рішення у Великій палаті та в Страсбурзі, де скарга вже прийнята.

Бізнес

НАБУ домоглося екстрадиції з Німеччини Ігоря Трушенка — підприємця, якого ВАКС заочно засудив до 3 років 10 місяців за пособництво у схемі з держзерном на 13,4 млн грн. Вирок, ухвалений у грудні 2025 року, ще не набрав чинності — апеляція триває.