За дев'ять місяців 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 48 300 тонн пшеничного борошна — на 3% менше, ніж роком раніше. Але реальна історія не в цій цифрі: вона в тому, куди їде борошно і звідки воно повертається.
Молдова, Палестина — і зменшення ЄС
Частка країн Євросоюзу в структурі українського борошняного експорту скоротилася з 44% до 35%. Топ-5 покупців за підсумками «Борошномелів України» виглядає так: Молдова — 14 900 тонн, Палестина — 9 200 тонн, Чехія — 7 400 тонн, Ізраїль — 4 400 тонн, Іспанія — 4 200 тонн.
У цьому списку є парадокс воєнної логістики. До повномасштабного вторгнення Україна постачала борошно морем у широку географію: ОАЕ, Палестина, Ізраїль, Джибуті, Ангола. Після блокування чорноморських портів основними покупцями стали сусіди по суходолу — Польща, Румунія, Молдова, Хорватія. Тепер, із відновленням морського сполучення, Палестина повертається до топ-2, тоді як суто «транзитна» перевага ЄС слабшає.
Імпорт борошна в Україну зріс на 21%
Паралельно «Борошномели України» зафіксували зростання імпорту борошна в Україну — на 21% порівняно з минулим сезоном. Це деталь, яку легко пропустити за рядком про 3-відсоткове падіння експорту — але саме вона розкриває тиск усередині галузі.
«Ринок борошна в Україні завжди був висококонкурентним, але за період великої війни конкуренція зросла ще більше. Це сталося на фоні збільшення кількості млинів, відтоку населення і зниження попиту серед промислових споживачів».
Родіон Рибчинський, керівник Спілки «Борошномели України», elevatorist.com
Зростання кількості млинів під час війни — контрінтуїтивний факт. Дрібні та середні підприємства відкривалися, орієнтуючись на локальний попит, але разом з імпортом макаронних виробів із Польщі, Туреччини та Італії вони тиснуть на маржу всього сектору.
Китайський горизонт: відкрито, але не відчинено
У квітні 2025 року посол Китаю в Україні Ма Шенкун підписав протокол про санітарні та фітосанітарні вимоги до українського пшеничного борошна — результат щонайменше трьох років переговорів. Того ж тижня Пекін заблокував 39 із 66 казахських виробників кормового борошна через вимогу не використовувати російське зерно.
Як повідомляє Euromaidan Press, українське продовольче борошно потрапляє до Китаю за іншою — вищою — тарифною категорією, ніж казахське кормове, яке раніше заходило безмитно. Чи передбачає підписаний протокол преференційні тарифи — жодна зі сторін не уточнила.
- 48 300 т — експорт пшеничного борошна за липень–березень 2025/26 МР
- –9 п.п. — падіння частки ЄС за рік (з 44% до 35%)
- +21% — зростання імпорту борошна в Україну
- Китай — новий потенційний ринок, санітарний доступ відкрито, тарифний — під питанням
Якщо Київ і Пекін узгодять тарифні умови, китайський ринок може змінити весь баланс цієї статистики. Але поки що борошномели заробляють на Молдові й Палестині, тоді як на власному ринку конкурують із власними ж новими млинами.
Питання на осінь: чи зафіксує наступний сезон відновлення частки ЄС — або морський коридор остаточно поверне Україну до доповоєнних ринків Близького Сходу, витіснивши європейський напрямок у статус транзитного піку 2022–2023 років?
