Коротко
Росія продовжує вивозити зріджений природний газ із заводу Arctic LNG 2, який перебуває під санкціями США, використовуючи єдиний доступний криголамний танкер. За даними Bloomberg, танкер Christophe De Margerie пришвартувався біля термінала 5 січня і готується відправити вже третю партію газу з кінця грудня.
"Танкер Christophe De Margerie готується відправити вже третю партію газу з 20 грудня"
— Bloomberg
Як це працює
Танкер класу Arc7 може працювати в крижаних водах протягом усього року. Він завантажує ЗПГ на березі Arctic LNG 2 і доставляє вантаж до плавучого сховища Saam у Мурманській області. Звідти газ перезавантажують на звичайні танкери-«фідери», які доставляють вантаж до кінцевого покупця — наразі це, переважно, китайські компанії.
Через брак криголамних вантажних суден завод працює далеко не на повну потужність — приблизно на 25% від потенціалу. Водночас Росія прискорює нарощування можливостей: у грудні збудовано перший вітчизняний криголамний танкер для ЗПГ «Олексій Косигін», який прямує до Арктики.
Технічні та приховані ланцюги
Схема експорту спирається на комбінацію криголама для первинного вивозу і локальних фідерів для довезення вантажу до азійських ринків. Додатково звертає на себе увагу факт: європейські корабельні верфі, зокрема Damen (Франція) і Fayard (Данія), повідомлено ремонтують судна Arc7, що використовуються в цих поставках — це створює технічні і юридичні лазівки, які дозволяють системі працювати, незважаючи на санкційний тиск.
Чому це важливо
По-перше, це питання доходів Росії: навіть обмежені поставки дають валютні надходження й дають можливість підтримувати інфраструктуру. По-друге, це тест на ефективність санкцій — якщо ланцюги ремонту, страхування і логістики залишаються відкритими, обмеження втрачають частину свого впливу.
По-третє, для світового ринку ЗПГ та енергетичної безпеки України це сигнал: Москва зберігає можливість маніпулювати поставками і цінами, одночасно шукати нові ринки (передусім у Азії). Аналітики енергетичного ринку звертають увагу, що така «сезонна» логістика може діяти щонайменше до літа, коли крижані маршрути стануть доступнішими.
Що далі
Схема з одним криголамом поки що обмежує обсяги — але поява «Олексія Косигіна» і ремонтів у європейських верфях змінює картинку. Якщо партнери не закриють технічні та фінансові дірки (ремонти, страхування, посередницькі компанії), то за кілька місяців обсяги експорту можуть зрости.
Аналітичний прогноз простий: до літа ця схема продовжуватиме працювати, але її розширення залежить від зовнішнього контролю та готовності західних партнерів посилити моніторинг судноплавства, репараційних робіт і фінансових потоків, пов’язаних із Арктикою.
Висновок
Ця історія — не лише про один танкер. Це про те, як технічні деталі і логістика визначають силу санкцій та економічний тиск. Поки увага прикута до заголовків, справжня робота зупиняє або дозволяє таким схемам існувати. Питання до партнерів: чи готові вони закривати не лише політичні, а й технічні лазівки?
