У деревообробному цеху десь у Києві 11 людей працювали безоплатно, жили в неналежних умовах і не могли піти. Не тому, що не хотіли — в них забрали документи. Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру чотирьом організаторам схеми трудової експлуатації за статтями про торгівлю людьми та незаконне позбавлення волі.
Як це працює: вербування через оголошення
Жертв залучали під виглядом легального працевлаштування та надання житла — класична пастка для людей у скрутному становищі. Після «оформлення» документи вилучали, свободу пересування обмежували, а тих, хто чинив опір, — били. Оплати за працю не було жодної.
Така схема в Україні не нова і не рідкісна. За даними міжнародної організації Кампанія А21, понад 200 тисяч українців побували в рабстві з часу незалежності. Внутрішньо переміщені особи та люди з важкими соціальними обставинами — найвразливіша категорія: вони погоджуються на будь-яку пропозицію, аби вийти з кризи.
Що ще відомо про справу
- Четверо підозрюваних — організована група, не поодинокі випадки.
- Цех деревообробки — прикриття, яке давало «легальне» пояснення для присутності людей на об'єкті.
- Потерпілих утримували в умовах, що порушують базові санітарні норми.
- Слідство веде Офіс Генерального прокурора, деталі щодо місця та замовників публічно не розкрито.
«Кількість людей, яким надано статус постраждалої особи від торгівлі людьми, зросла в рази починаючи з 2014 року»
— заступник міністра соціальної політики України, Радіо Свобода
Паттерн, який повторюється
Паралельно з київською справою у липні 2025 року на Дніпропетровщині викрили аналогічну групу: людей вербували обіцянками житла і харчування, вивозили на Одещину, забирали телефони й документи, змушували до важкої фізичної праці. Схеми — майже ідентичні в деталях, різні лише регіони.
Спільне в усіх цих справах — відсутність системного захисту на етапі вербування. Жертви потрапляють у пастку ще до того, як будь-який орган отримує сигнал. Поліція дізнається постфактум.
Якщо слідство доведе організований характер злочину і встановить ланцюжок замовників — а не лише виконавців у цеху — київська справа може стати прецедентом, який змінить практику кваліфікації таких злочинів. Але чи є у прокуратури докази вище виконавського рівня?
