Про що йдеться
Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду з позовом про стягнення понад 28 млн грн пайового внеску, які, за твердженням відомства, не були перераховані до міського бюджету. Йдеться про житловий комплекс на вул. Академіка Глушкова в Голосіївському районі загальною площею понад 250 000 кв. м.
Деталі справи та хто фігурує
У пресслужбі прокуратури не назвали замовника в повідомленні, однак у повідомленні ілюстрацією виступило фото ЖК «Авеню 42», зведеного KSM-Group. У судовому реєстрі позов подано до ТОВ «Укринвест» — про стягнення 25,3 млн грн пайового внеску, 2,35 млн грн інфляційних втрат і 763 305 грн 3% річних.
«Сплачувати пайову участь на розвиток інфраструктури міста мають замовники будівництва, у яких виник такий обов’язок до скасування цього платежу»
— Київська міська прокуратура, пресслужба
Позиція міста і практичний зміст
Для киян це питання — не юридична термінологія, а реальні сервіси: гроші пайового внеску йдуть на дороги, освітні та медичні заклади, інженерну інфраструктуру. За даними прокуратури, бюджет столиці недоотримав понад 1,2 млрд грн через несплату пайових та інвестиційних внесків — сума, яка має прямий вплив на якість послуг у місті.
Контекст і прецеденти
Цей позов не поодинокий: у вересні 2025 року прокуратура подала аналогічний позов на 22 млн грн до забудовника ЖК «Бережанський», у листопаді — на 13 млн грн до забудовника ЖК Eco Dream, а в січні 2026-го — на 6 млн грн щодо ЖК Forward. Сукупність таких справ свідчить про системний підхід влади до повернення недоплачених внесків.
Що далі
Суд відкрив провадження і призначив підготовче засідання на 7 квітня. Рішення суду визначить не лише долю конкретних сум, а й прецедент для подальших стягнень — і, унаслідок цього, потенційне підсилення фінансів на міську інфраструктуру.
Висновок
Ця справа — про відповідальність забудовників і про те, як працює механізм наповнення міського бюджету під час відбудови країни. Питання задає суспільний вектор: чи зможуть кияни розраховувати на ті кошти для локальних потреб, які формально належать місту? Від відповіді залежатиме не лише баланс рахунків, а й здатність міста ремонтувати дороги, будувати школи та лікарні.