У великій дипломатії важливі тихі домовленості
На зустрічі міністрів у Польщі п'ять країн з найбільшими оборонними бюджетами Європи — Німеччина, Франція, Італія, Польща та Велика Британія — домовилися об'єднати ресурси для створення недорогих, масштабованих засобів протиповітряної оборони. Ініціатива називається Low-Cost Effectors and Autonomous Platforms (LEAP) і, за даними Міністерства оборони Польщі та Reuters, має на меті прискорити розробку й налагодження виробництва таких систем.
Що оголосили та які терміни
Офіційна заява підкреслює прагнення швидкості: у британського міністра оборонної готовності Люка Полларда звучать плани про запуск виробництва «впродовж 12 місяців». Одночасно Reuters уточнює, що перший проєкт у межах LEAP має бути реалізований не пізніше 2027 року — тобто мова йде про одночасну роботу над прототипами та проєктами довшого циклу.
«Йдеться про багатомільйонні зобов’язання у фунтах і євро… ми дуже сподіваємося, що це дасть результат у вигляді засобу ураження, який буде запущений у виробництво протягом 12 місяців»
— Люк Поллард, міністр з питань оборонної готовності та оборонної промисловості (Велика Британія)
Чому це важливо для України
Економіка перетворює оборону: у 2023 році New York Times підрахувала, що збиття одного «шахеда» ракетою обходиться у кілька разів дорожче за сам дрон — приблизно $20 000 за БпЛА проти від $140 000 до $500 000 за ракети типу С-300 чи NASAMS. Масове виробництво дешевих ефекторів і перехоплювачів змінює цю математику — дозволяє захищати повітряний простір не поодинокими дорогими перехопленнями, а серією недорогих рішень.
Український досвід показав, що дешевші перехоплювачі й дрони-перехоплювачі (оціночні діапазони $1 500–$16 000) можуть бути ефективними елементами системи оборони за умови правильної інтеграції з датчиками та системами командування. Тому LEAP потенційно посилює не лише обороноздатність Європи, а й створює можливості для постачань і співпраці з Україною.
Фінансова математика та технологічні ризики
Переваги очевидні: зменшення вартості перехоплення, масштабованість та можливість стандартизації. Але ризики теж реальні: координація промислових ланцюгів у п'яти країнах, сумісність з існуючими системами ППО, питання сертифікації та логістики, а також час — навіть швидкі проєкти потребують випробувань і адаптації до бойових умов.
«Це виклик нашого часу – технології змінюються, і ми повинні реагувати дуже швидко»
— Владислав Косіняк‑Камиш, міністр оборони (Польща)
Висновок
Ініціатива LEAP — це не миттєве рішення проблеми, але важливий структурний крок: країни з великими оборонними бюджетами прагнуть змінити співвідношення витрат і результатів у ППО. Для України ключове питання звучить просто: чи перетворять ці амбіції на серійні контракти та практичні постачання? Від відповіді залежатиме, наскільки швидко недорогі ефектори допоможуть стримувати недорогі та масові загрози.
