Що оголосили
Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що Сполучені Штати продаватимуть венесуельську нафту «безстроково» після завершення операції зі звільнення сирої нафти, яка наразі накопичується у сховищах Венесуели, повідомляє Politico. За планом, до 50 млн барелів нафти мають бути розміщені на ринку, а виручка — близько $2,5 млрд — зараховуватиметься на рахунки, контрольовані урядом США, і згодом «повернеться до Венесуели на користь венесуельського народу».
"Замість того щоб нафта залишалася заблокованою, як це відбувається зараз, ми дозволимо їй текти […] на нафтопереробні заводи США та у всьому світі, щоб покращити постачання нафти, але продажі здійснюватимуться американським урядом."
— Кріс Райт, міністр енергетики США
Чому це зроблено — раціональний погляд
Це рішення поєднує три логічні цілі: 1) не допустити, щоб запаси ставали джерелом фінансування режиму, що оскаржується; 2) тимчасово збільшити постачання на світовому ринку і знизити напругу в постачанні; 3) створити механізм контролю над доходами від продажів через рахунки під контролем США, а отже — умовити політичну трансформацію в Каракасі.
За повідомленнями Bloomberg, адміністрація вже провела переговори з енергетичними компаніями, а в Білому домі планувалася зустріч із їхніми керівниками. Наявність іноземних інвесторів — ключова передумова для відновлення видобутку, але вони вимагатимуть гарантій політичної стабільності й довготривалої підтримки Вашингтона.
Реальність відновлення виробництва
Нафтовий сектор Венесуели сильно постраждав від корупції, недоінвестування та занедбаності — видобуток впав до менш ніж 1 млн барелів на добу. Аналітики погоджуються: за умови стабільності та інвестицій видобуток можна підняти на кількасот тисяч барелів на добу протягом кількох років, але повне відновлення потребуватиме великих витрат.
"Відновлення галузі до колишнього рівня буде масштабним завданням і, за оцінками, коштуватиме близько $10 млрд на рік протягом наступного десятиліття."
— Франсіско Мональді, директор з енергетичної політики Латинської Америки, Baker Institute (Rice University)
Ринкові та репутаційні ризики для компаній
Chevron наразі — єдина велика американська компанія з операціями у Венесуелі на підставі спеціальної ліцензії. Exxon і ConocoPhillips раніше залишили країну після націоналізації активів. Навіть якщо адміністрація США відкриє шлях для повернення, корпоративні рішення залежатимуть від гарантій щодо прав власності, юридичних ризиків і політичної стабільності — а також від впевненості, що Вашингтон збереже підтримку компаній після зміни адміністрації.
Що це означає для Європи та України
Для України ключове значення цього прецеденту — не в самих барелях, а в механізмі: США показують, що можуть контролювати і направляти доходи від енергетичних активів третіх країн як інструмент тиску й стабілізації. Це важливий урок для боротьби з конфліктними активами та корупцією, які підривають енергетичну безпеку.
Якщо спільноті західних держав вдасться продемонструвати ефективний контроль над ресурсами під час політичних змін, це зміцнить інструментарій санкцій і знизить можливості для країн-агресорів використовувати енергоактиви як геополітичну зброю. Для України — це сигнал: стратегічні ресурси треба не тільки захищати, а й навчитися управляти ними прозоро, щоб не допустити їхнього використання проти національних інтересів.
Висновок
Продаж венесуельської нафти під контролем США — дійсно практичний крок, що поєднує політику, економіку і безпеку. Він може додати пропозиції на ринок і створити фінансовий важіль для майбутніх політичних рішень у Венесуелі. Водночас масштабна реабілітація галузі вимагатиме часу, грошей і стабільності.
Питання для наступних кроків: чи вистачить у партнерів політичної волі та ресурсів, щоб перейти від одноразових продажів до довготривалих інвестицій — і чи зробить це світові енергетичні ринки більш передбачуваними, а не навпаки?
