Коротко
Пошкодження підводних кабелів між Естонією та Фінляндією 31 грудня 2025 року привернули увагу регіону. Водночас провідні аналітики попереджають: не всі такі інциденти слід автоматично відносити до цілеспрямованої гібридної операції Москви. Це важливо для України: відстійні рішення партнерів щодо моніторингу та розслідувань прямо впливають на стабільність нашої комунікаційної інфраструктури й національну безпеку.
Що каже експерт
«Ймовірно, в інтересах Росії тримати Балтійське море максимально безпроблемним і придатним для судноплавства, оскільки їхній експорт залежить від стабільності Балтійського моря. Із стратегічної точки зору Москві ця халепа не потрібна. Водночас Росію також характеризує безлад, через що не можна повністю виключити ситуацію, коли одна рука не знає, що робить друга»
— Андрес Восман, колишній аналітик Служби зовнішньої розвідки Естонії; нині посол Естонії в Ізраїлі
Причини інцидентів: що аналізують експерти
Восман іще раз підкреслює: інциденти останніх років можуть пояснюватися поєднанням чинників, а не тільки зловмисною дією. Серед ключових причин, на які вказують аналітики:
- зростання морського трафіку в напрямку Росії;
- поганий технічний стан окремих суден і низька підготовка частини екіпажів;
- збільшення кількості підводної інфраструктури, яка робить системи вразливими для випадкових пошкоджень;
- раніше зафіксовані випадки, коли якір або шторм пошкоджували кабелі — але без великого резонансу в ЗМІ.
Що саме сталося 31 грудня
У ніч на 31 грудня було виявлено збій у роботі підводного телекомунікаційного кабелю, що з’єднує Естонію та Фінляндію; пошкодження зафіксували в ексклюзивній економічній зоні Естонії. За даними фінської поліції, біля Гельсінкі затримали вантажне судно Fitburg, що прямувало з Санкт-Петербурга до Хайфи під прапором Сент-Вінсента і Ґренадин.
Судно перевозило сталеву продукцію російського походження, яка підпадає під секторальні санкції ЄС. На вантаж накладено арешт, ведуться слідчі дії; очікується початок досудового розслідування щодо можливого порушення санкцій і перешкоджання телекомунікаціям. Станом на 3 січня троє з 14 членів екіпажу ‒ під забороною на поїздки, ще троє ‒ під арештом за підозрою в умисному завданні шкоди інфраструктурі.
Контекст та думки українських і регіональних експертів
Колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун попереджає про перетворення тіньового флоту на інструмент гібридного тиску в Балтиці, якщо західні країни не підсилять контролю. Експертне середовище наголошує: факти розслідувань і арешти суден є важливим сигналом — але цього замало без системної роботи з моніторингу та притягнення до відповідальності.
Чому це важливо для безпеки
Підводні кабелі передають велику частину міжнародного інтернет‑трафіку та фінансових потоків. Навіть локальні пошкодження можуть спричиняти затримки, ураження резервних маршрутів і ризики для критичної інфраструктури. Далекоглядна політика партнерів має включати як технічний моніторинг, так і юридичні механізми для протидії тіньовому флоту.
Що мають робити партнери
Аналітики радять скоординовані кроки: посилення спостереження за морськими маршрутами, обмін даними AIS і супутникового моніторингу, оперативні механізми огляду ризикових суден у портах, посилення санкційного та кримінального тиску на операторів сумнівних суден. Також важлива прозорість розслідувань — це додає соціального доказу і підсилює стримування.
Висновок
Існує реальна небезпека: якщо тіньовий флот залишиться без уваги, інциденти можуть повторюватися і ескалювати. Але автоматичне списування кожного пошкодження на «гру Москви» також ризикує підривати довіру і відволікати від реальних технічних і регуляторних проблем. Тепер хід за партнерами: чи перетворять заяви на практичні кроки з охорони підводної інфраструктури й притягнення винних до відповідальності?
