Що сталося
Експортні ціни на російську нафту продовжують падіння: за підсумками кінця 2025 — початку 2026 року вони опустилися до рівнів, яких не було з лютого 2022 року. За даними Bloomberg, це вже 14-й тиждень підряд зниження цін та одночасне скорочення обсягів експорту.
"14-те поспіль падіння цін у поєднанні з меншими обсягами призвело до того, що вартість експорту досягла найнижчого рівня з часів вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року"
— Bloomberg
Ключові цифри: у середньому за чотири тижні до 4 січня валова вартість нафтового експорту РФ становила приблизно $960 млн на тиждень (мінус ~10% за тиждень). Окремо — тижневий показник біля $835 млн у сім днів до 4 січня (мінус ~11% від попереднього тижня).
Ціни Urals у портах Балтійського та Чорного морів опустилися приблизно до $36,69 та $34,82 за барель відповідно; у окремі тижні ціна падала до $33–34 — найнижчі рівні з часів пандемії. Тихоокеанська марка ESPO торгувалася близько $47,55 за барель, а поставки в Індію — близько $54,64.
Аналогічні дані Argus Media показують, що Urals нині торгується приблизно на 60% від ціни 1 жовтня; ESPO втратила близько 25%, тоді як нафта з Північного моря просіла лише близько 10%.
Чому це сталося — і що за цим стоїть
Причини комплексні, але зрозумілі: комбінований ефект санкцій, цінових обмежень та логістичних обмежень плюс зниження попиту на окремі маршрути та покупців. Окремо суттєво поспливали останні обмеження США проти великих експортерів (включно з Лукойлом і Роснєфтью), через що ціни на російські марки падали швидше, ніж світові еталони.
Пояснюємо простими словами: коли покупці змушені платити менше або й зовсім відмовляються від обсягів, державні доходи нафтосектору зменшуються — а значить, менше ресурсів на воєнну машину та інші витрати режиму.
Що це означає для України
Для нас це — стратегічний позитив: менші надходження знижують фінансову мобілізацію кремлівського апарату і посилюють ефект санкцій, який вже діє. Водночас це не автоматична перемога: Росія може шукати глибші знижки або альтернативні канали збуту, а також прискорити мобілізацію внутрішніх ресурсів і репресії, щоб компенсувати втрати.
Тому важливо не лише фіксувати падіння цін, а й посилювати дипломатичний та економічний тиск: контроль за обходами санкцій, цінові обмеження, тісна координація з ключовими покупцями — усе це перетворює тимчасове падіння на довгострокову стратегію ослаблення фінансової бази агресора.
Короткий прогноз
Якщо партнери збережуть тиск і не дадуть Росії легких шляхів для компенсації, низькі ціни можуть утримуватися кілька місяців. Це дає Україні час для посилення позицій на полі бою та подальшої міжнародної роботи. Але ризики реекспорту, зниження ефективності санкцій та пошук нових покупців лишаються — тому діяти треба системно, а не задовольнятися статистикою.
Джерела: Bloomberg, Argus Media. Наприкінці грудня 2025 року російські заяви про «втрату трильйонів доларів» через заниження цін лише підкреслюють масштаби удару по доходах режиму.
