Тиха, але важлива зміна у власності інтернет‑видання
25 лютого бізнесмен Олексій Бабенко, власник і гендиректор компанії‑виробника дронів «Вирій Індастрі», став власником 75% ТОВ «Бабель». Частку він викупив у словацької компанії IG s.r.o.. Ще 25% залишається за головною редакторкою і співзасновницею Катериною Коберник; вона зберігає і редакційну позицію, змін у команді наразі не планується.
Що каже новий власник
"Сильні та незалежні медіа – одна з основ сильної та незалежної держави, у якій я хочу жити. Придбання частки в 'Бабелі' – лише початок. Разом з командою видання ми зможемо змінити ландшафт українських медіа"
— Олексій Бабенко, власник «Вирій Індастрі»
Коротка історія «Бабеля» та модель фінансування
«Бабель» запустили восени 2018 року під брендом «The Бабель». Серед перших інвесторів були бізнесмен Ігор Коломойський та топменеджери «1+1 медіа» Ярослав Пахальчук і Олександр Ткаченко. У грудні 2019 року видання тимчасово зупинило роботу через припинення фінансування, але в березні 2020-го відновилося з новими інвесторами — пізніше їхні частки були оформлені на словацьку фірму IG s.r.o.
В останні роки видання працювало без додаткових інвестицій від акціонерів: фінансування забезпечували гранти міжнародних донорів, рекламні доходи й донати аудиторії. Редакція також посилювала роботу з власною спільнотою та проєктами взаємної підтримки.
Що зміниться — ризики і можливості
Така угода має дві очевидні площини: інвестиційну та редакційну. З одного боку, прихід бізнесмена з ресурсами може означати інвестиції в розвиток продукту, технологій і розширення журналістських проєктів. З іншого — концентрація власності створює ризики для сприйняття незалежності видання, навіть якщо формально редакційна команда залишається на місці.
Експертне середовище медіаринку звертає увагу: коли зміни власності відбуваються без прозорих гарантій редакційної автономії, зростає вразливість до невидимого впливу. Тому ключове питання — чи будуть підписані й оприлюднені механізми захисту редакційної незалежності.
Що важливо читачеві
Для аудиторії це питання довіри: чи збережеться формат критичних розслідувань, чи не зміниться тональність матеріалів під бізнес‑інтереси нового власника. Водночас це можливість: додаткові ресурси можуть покращити якість журналістики, розширити спецпроєкти й інвестувати в цифрові сервіси.
Висновок
Зміна власника — не вирок і не гарантія. Це початок нового етапу, який потрібно оцінювати за діями, а не за заявами. Тепер важливо стежити за двома речами: 1) чи будуть опубліковані правила редакційної автономії, 2) які інвестиції підуть на контент і інфраструктуру. Від цього залежить, чи стане угода кроком до зміцнення незалежних медіа в Україні, чи випробуванням їхньої стійкості.
