У липні 2025 року на заводі в Читосе (Хоккайдо) Rapidus виготовив перші тестові пластини за технологією 2 нм. Серійного виробництва ще немає — воно заплановане на 2027 рік. Але японський уряд уже вклав у проєкт еквівалент $16,3 млрд і не збирається зупинятися.
Що купує Японія за ці гроші
Rapidus — не звичайний стартап. Його заснували 2022 року вісім корпорацій: Toyota, SoftBank, Sony, NEC, Kioxia, Mitsubishi UFJ Bank та інші, із початковим капіталом ¥7,3 млрд. Держава увійшла як головний інвестор — і залишила за собою право конвертувати непривілейовані акції у звичайні, фактично отримавши механізм примусового контролю над компанією, якщо щось піде не так.
«З початку року попит клієнтів на передові чипи різко зріс»
— CEO Rapidus Ацуйосі Коіке, лютий 2026 р.
Нові субсидії на ¥631,5 млрд ($4 млрд) призначені конкретно для Fujitsu — першого підтвердженого замовника. Fujitsu водночас розглядає інвестицію до ¥20 млрд у сам Rapidus. Тобто Японія фінансує компанію, яка виробляє чипи для клієнта, що сам є її акціонером.
Технологічна прірва, яку треба подолати
Сьогодні найсучасніші потужності самої Японії — 40 нм. TSMC вже виробляє в промисловому масштабі 2 нм і розробляє 1,6–1,4 нм. Rapidus використовує обладнання High-NA EUV від ASML і технічну підтримку IBM — близько 10 інженерів компанії постійно працюють на заводі в Читосе. Після 2нм мета — 1,4 нм, а потім 1 нм. Загальна вартість цього шляху, за оцінками, перевищить ¥7 трлн.
- Держава вже виділила: ~¥2,9 трлн
- Потрібно залучити від банків і приватних інвесторів: ~¥4 трлн
- Приватний сектор за останнім раундом: ¥130 млрд — від 32 компаній, включно з Sony, Toyota, Canon, Seiko Epson
Чому приватний бізнес досі обережний
Попри зростаючий список акціонерів, приватні інвестори залишаються значно обережнішими, ніж держава, — через технологічну невизначеність і відсутність підтвердженого портфеля замовлень. За даними Digitimes, регіональні банки лише «координують можливі інвестиції», а фінальні цифри учасників ще можуть змінитися. Прем'єр Сіґеру Іcіба публічно визнав: витрати платників податків вимагають чіткої стратегії — але наголосив, що відставання у глобальній гонці напівпровідників буде незворотним.
Паралельно Rapidus веде переговори з понад 60 потенційними замовниками у сферах ШІ, робототехніки та edge-обчислень, серед яких — американський стартап Tenstorrent, що розробляє RISC-V процесори як альтернативу Nvidia.
Ставка зроблена, але не підтверджена
Японія втратила лідерство у чипах у 1990-х, коли Samsung і TSMC обійшли NEC, Hitachi та Mitsubishi Electric. Rapidus — спроба повернення не через наздоганяння, а через стрибок одразу до переднього краю. Прецедент є: залучення TSMC до Кумамото показало, що державні субсидії можуть змінити промислову географію.
Але TSMC прийшла з готовим виробництвом. Rapidus стартує з нуля — з першими тестовими пластинами, амбітним дедлайном 2027 року і державою, яка юридично може взяти компанію під контроль, якщо та не впорається.
Якщо до кінця 2026 року Rapidus не підпише контракти з кількома незалежними від держави замовниками — інвестиція ризикує перетворитися на найдорожчий у японській історії промисловий експеримент без комерційного результату.
