Виробник засобів захисту рослин Укравіт придбав потужності для випуску складних мінеральних добрив — майновий комплекс збанкрутілого Дніпровського заводу мінеральних добрив (ДЗМД) у місті Кам'янське. Переможцем аукціону на Прозорро.Продажі 10 червня стало ТОВ «Укравіт Сайенс Парк», якому засновник компанії Віталій Ільченко належить 92,28%.
Три спроби, один покупець
Продаж ДЗМД перетворився на показову ілюстрацію того, як воєнна економіка переоцінює промислові активи. Кредитори спочатку виставили завод за 305 млн грн — перший аукціон не відбувся через відсутність покупців. Другий старт — уже за 183 млн грн — привернув двох учасників, і гібридний голландський аукціон (торги на зниження ціни) завершився угодою за 77 млн грн.
Тобто фінальна ціна виявилася на 75% нижчою від первісної оцінки кредиторів — і водночас вищою за граничний поріг у 69,5 млн грн, до якого кредитори були готові опуститися на третьому колі.
Підприємство утворилося у 2002 році на базі радянського Придніпровського хімзаводу — з потужностей держпідприємств «Агрофос» та «Амофос». Пізніше увійшло до корпорації «Украгрохімхолдинг» Сергія Лісковського. Завод асоціювали з підсанкційним російським бізнесменом Олексієм Федоричевим, але за даними YouControl кінцевим бенефіціаром перед банкрутством значився Вольфганг Фрізе. Господарський суд Дніпропетровської області визнав підприємство банкрутом у квітні 2025 року.
До складу проданого майнового комплексу входять 114 будівель та споруд, 2 666 одиниць основних засобів, 1 726 одиниць рухомого майна та 22 транспортних засоби.
Навіщо це Укравіту
Укравіт — найбільший вітчизняний виробник засобів захисту рослин і мікродобрив. Придбання ДЗМД виглядає як крок до вертикальної інтеграції: компанія отримує потужності для випуску складних NPK-добрив — тих, що містять азот, фосфор і калій в одній гранулі.
«У нас точно буде якість і перевага в ціні, але ж аграрії, поки не спробують, навряд чи відмовляться від звичних постачальників»
Віталій Ільченко, засновник Укравіт — про вихід компанії на ринок добрив
Контекст угоди — не лише корпоративний. Як прогнозував сам Ільченко на початку 2026 року, дефіцит селітри, аміаку та КАС разом із дорогою логістикою зроблять поточний рік менш рентабельним для аграріїв. Власний завод складних добрив — це пряма відповідь на цей виклик: менша залежність від імпорту та можливість пропонувати пакетні рішення фермерам, з якими Укравіт і так уже працює напряму, відмовившись від дистриб'юторів.
- Борги ДЗМД із зарплати, податків і комунальних платежів на березень 2025 року перевищували 82 млн грн — більше, ніж покупець заплатив за весь комплекс.
- У 2025 році процедуру банкрутства в Україні розпочали щодо 780 компаній — близько 10% від усіх, що припиняють діяльність.
- Завод розрахований на виробництво нітроамофоски NPK у різних співвідношеннях — саме тих складних добрив, дефіцит яких Ільченко називає ризиком для собівартості врожаю.
Що далі
Завод придбано, але питання виробництва залишається відкритим: обладнання після кількох років простою і понад 2 600 одиниць зношених основних засобів потребує інвентаризації та, ймовірно, суттєвих інвестицій у відновлення. Укравіт отримав актив за безцінь — тепер логіка угоди перевіриться тим, чи вийде завод на реальне виробництво до посівної кампанії 2027 року, поки імпортні добрива залишаються дорогими, а аграрний ринок — голодним на вітчизняну пропозицію.
