Українська авіакомпанія бере літак в оренду в іноземного лізингодавця — так само, як бере в оренду офіс чи вантажівку. Десятиліттями це вважалося звичайною лізинговою операцією. Але з 2024 року слідчі БЕБ вирішили, що це не оренда обладнання, а виплата роялті — платежів за використання інтелектуальної власності, патенту чи авторського права. Різниця в трактуванні коштує бізнесу додаткових 15% податку з кожного платежу нерезиденту.
УНН запитав у Бюро економічної безпеки, на якій нормі закону тримається ця позиція. Відповіді не отримав. Замість пояснення — посилання на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу про таємницю досудового розслідування.
П'ять компаній, шість справ, нуль пояснень
Бюро підтвердило чотири кримінальні провадження, відкриті у 2024–2025 роках. За даними Єдиного реєстру судових рішень і власними даними редакції, за цими номерами справ фігурують МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations, "Скайлайн експрес" і "Роза Вітрів" — фактично весь помітний сегмент українського цивільного авіапарку, що працює на лізингових повітряних суднах.
Показово, що про справу щодо "Урги" БЕБ у відповіді на запит не згадало взагалі, хоча вона, за даними редакції, також розслідується. Журналісти не просили назви компаній чи прізвища фігурантів — лише правову підставу кваліфікації. Бюро відмовилося пояснити навіть це, обмежившись загальною фразою про ризик "передчасного розкриття предмета та напрямів розслідування".
"Розголошення таких відомостей може негативно вплинути на повноту, об'єктивність та ефективність досудового розслідування", – йдеться у відповіді БЕБ.
Проблема в тому, що правова кваліфікація — це не деталь слідства, яку можна тримати в таємниці до вироку. Це публічна позиція державного органу, яка вже впливає на фінансову звітність, кредитні договори і операційні рішення десятків компаній, незалежно від того, чи дійде хоч одна із справ до суду.
Звідки взялося "роялті"
Слід веде до аналітичної статті 2024 року, яку опублікувала попередня команда Державної податкової служби. У ній пролунала ідея оподатковувати лізинг транспорту в нерезидентів як роялті. За словами учасників авіаринку, документи в основі кримінальних справ виглядають так, ніби написані "під копірку" — з тієї самої статті.
Тим часом чинна ДПС уже перевіряла авіакомпанії з цього приводу — і лише в одному випадку з кількох знайшла порушення. В інших перевірках претензій до оподаткування лізингу не виникло. Мінфін у відповіді на запит УНН нагадав про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу: якщо міжнародний договір, ратифікований Верховною Радою, встановлює інші правила, ніж Кодекс, застосовується договір. А конвенції про уникнення подвійного оподаткування, за оцінкою юристів, не передбачають кваліфікації авіалізингу як роялті.
Виходить розрив між трьома державними позиціями: Мінфін апелює до міжнародних договорів, чинна ДПС здебільшого не бачить порушень при перевірках, а БЕБ будує кримінальні справи на аналітиці, яку саме податкове відомство пізніше фактично не підтверджує масовими донарахуваннями.
Чому це не бухгалтерська суперечка
За даними державного реєстру, які раніше аналізував УНН, 86% повітряних суден українських перевізників перебувають в оренді, а не у власності. Це означає, що нова кваліфікація потенційно стосується майже всього діючого авіапарку країни — у момент, коли авіагалузь і так працює під обмеженнями через закритий небесний простір і виживає на міжнародних маршрутах.
Юристи, з якими говорило УНН, звертають увагу: автоматичне донарахування 15% без прив'язки до конкретної міжнародної конвенції — це щонайменше спірна юридична конструкція. У Бюро ж не змогли навести жодного прикладу, коли лізинг повітряних суден успішно кваліфікувався як роялті в українській практиці з 1991 року — тобто підтвердженого і сталого підходу за цією логікою просто не існує.
Кримінальне провадження — це підозра, не вирок, і жодна з названих компаній вини не визнана. Але сама наявність шести паралельних справ проти основних гравців ринку вже діє як інструмент тиску, незалежно від їх подальшого правового результату.
Авіаційна асоціація вже закликала Кабмін захистити перевізників від тиску через нове трактування лізингу. Питання лишається відкритим: чи візьме Кабмін на себе політичне рішення офіційно розмежувати лізинг і роялті, чи БЕБ і надалі будуватиме кримінальні справи на аналітичній статті, яку не підтримала навіть податкова служба?
