Апеляційний суд Англії та Уельсу підтримав рішення Високого суду про стягнення на користь ПриватБанку понад $3 млрд з колишніх власників — Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Слухання тривали з 12 по 14 травня 2026 року — на день менше, ніж планувалося. Апеляційна колегія заслухала аргументи сторін і оголосила, що рішення буде надіслане сторонам під ембарго, — а тепер і оприлюднене.
Що передувало: схема і суд
Справа тягнеться з грудня 2017 року, коли вже націоналізований ПриватБанк подав позов до Лондонського суду. Банк стверджував: у 2010–2014 роках Коломойський і Боголюбов вивели з нього понад $1,9 млрд через мережу підставних компаній. Суддя Вільям Трауер у рішенні від 30 липня 2025 року описав механізм як «шахрайство візантійської складності» — сотні кредитів понад п'ятдесятьом офшорним структурам, які фактично не мали ні офісів, ні персоналу, ні реальних операцій.
«Схема діяла через штучні та фіктивні транзакції, що не мали жодної комерційної мети, — їхньою справжньою метою був вивід коштів за кордон в інтересах колишніх власників банку».
— З рішення Високого суду Лондона, 30 липня 2025 року
Гроші проходили через шість офшорних компаній — три англійські та три з Британських Віргінських островів. Усі шестеро також є відповідачами у справі. Нові кредити видавалися, щоб погашати старі, — так схема recycling підтримувала сама себе роками.
Що суд встановив особисто про відповідачів
Ні Коломойський, ні Боголюбов не з'явилися давати свідчення протягом чотирнадцятитижневого процесу. Суддя пов'язав це прямо: обидва «розуміли, що особисті свідчення наразили б їх на запитання про роль у привласненні коштів, на які у них не було б переконливої відповіді».
- Коломойський, за висновком суду, «вважав себе вищим за закон» і навмисно знищував документи, які могли стосуватися провадження.
- Боголюбов використав «документи, що вводять в оману», щоб дистанціюватися від шахрайства, а також систематично знищував релевантну документацію.
- Заперечення обох суд відхилив як «збудовані на нечесному підґрунті».
10 листопада 2025 року Високий суд розрахував суму: $1,762 млрд основного збитку + $1,19 млрд відсотків + £76,4 млн судових витрат. За оцінкою юридичної фірми Essex Court, це одне з найбільших за розміром рішень в історії англійських судів. Клопотання про апеляцію і зупинення виконання — відхилені того ж дня. Термін добровільної сплати — 24 листопада 2025 року. Гроші так і не надійшли.
Що відбувається з активами зараз
Всесвітній арешт на активи Коломойського і Боголюбова діє з грудня 2017 року. ПриватБанк розпочав примусове стягнення і веде паралельні провадження в інших юрисдикціях — зокрема на Кіпрі та в Україні, де у відповідачів залишаються активи. Як повідомляє ПриватБанк, рішення виконуватиметься «з урахуванням національного законодавства кожної країни».
Коломойський перебуває під вартою в Україні з 2023 року — у межах окремих кримінальних проваджень НАБУ і САП, де йому інкримінують розкрадання понад 9,2 млрд гривень. Боголюбов — за кордоном. За оцінками Forbes Ukraine, на кінець 2024 року статки Коломойського скоротилися до $660 млн, Боголюбова — до $670 млн: значно менше від $3 млрд боргу.
Апеляційне рішення не залишає процесуальних ілюзій: щоб оскаржити далі, потрібен дозвіл Верховного суду Великобританії — інстанції, яка бере до розгляду одиниці справ. Якщо такого дозволу не отримають, єдиним відкритим питанням залишається де і як швидко банк зможе реально конфіскувати активи — у країнах, де їх ще не встигли переховати за чергові офшорні структури.
