Що сталося
Офіс Генерального прокурора передав до Державного бюро розслідувань матеріали щодо декларації т.в.о. голови Державної екологічної інспекції Олександра Субботенка. Підставою стала повна перевірка НАЗК декларації за 2024 рік, у якій вказано **$653 000**, походження яких викликало серйозні сумніви контролерів.
"Офіс Генерального прокурора 3 лютого 2026 року зареєстрував кримінальне провадження [...] на підставі обґрунтованого висновку НАЗК, складеного за результатами повної перевірки декларації за 2024 рік."
— Офіс Генерального прокурора
Пояснення посадовця і заперечення НАЗК
Субботенко заявив, що знайшов готівку у гаражі померлої бабусі, котру отримав у спадщину, і що частина коштів нібито була зароблена родиною за кордоном. Він також стверджує, що документальні підтвердження існували, але були втрачені під час евакуації з Харкова або зруйновані.
"Я знайшов банкноти в гаражі, який отримав у спадщину"
— Олександр Субботенко, т.в.о. голови Держекоінспекції
НАЗК і юристи, які вивчали матеріали, звертають увагу на кілька ключових фактів: за трудовою книжкою жінка вийшла на пенсію ще у 1984 році, офіційні доходи родини за останні 20 років не підтверджують можливості накопичення такої суми, а правовий режим валютних операцій у 1940–80-х роках унеможливлював масове накопичення доларової готівки в Україні. Висновок агентства — пояснення виглядають **необґрунтованими**.
Суд і втрачені докази
У 2022 році Комінтернівський районний суд Харкова вже відмовив у позові Субботенка про визнання права власності на ці кошти як на спадщину. Суд зазначив, що вказані гроші можуть бути «скарбом», а також відзначив відсутність доказів їх існування чи належності бабусі.
"Дані грошові кошти можуть являти собою скарб... суду не надано жодних доказів існування зазначених коштів та доказів, які б засвідчили, що дані кошти належали його бабусі"
— Комінтернівський районний суд Харкова
Чому це важливо
Ця історія — не лише про одну декларацію. Під час війни, коли публічні фінанси та міжнародна підтримка мають вирішальне значення, прозорість посадовців — питання національної безпеки. **Наявність великої готівки без підтверджень** підриває довіру до системи декларування та дає підстави для юридичних наслідків.
Крім того, справа потрапляє на фон недекларування інших об'єктів нерухомості, яке в останні місяці також фіксують контролюючі органи — це сигнал про посилений нагляд і нетерпимість до порушень.
Що буде далі
ДБР має встановити фактичне походження коштів та з'ясувати, чи не йдеться про незаконне збагачення або фіктивне декларування. Можливі сценарії — від закриття справи за відсутності доказів до притягнення до кримінальної відповідальності. Для громадськості ключове питання просте: чи спроможна система контролю забезпечити неупереджене розслідування?
Аналітичний прогноз: процедура перевірки може тривати місяці, але результат вплине не лише на кар'єру одного чиновника — він стане індикатором роботи антикорупційних органів у період, коли довіра до інституцій має першочергове значення.
