Уявіть іпотеку, яка щороку дорожчає не тому, що ви взяли новий кредит, а тому що банк перестав вам довіряти. Приблизно так зараз виглядає ситуація з державним боргом США, який 18 серпня вперше перевищив $40,05 трлн.
Цифра сама по собі мало що каже — борг зростає весь час. Цікавіше інше: 30-річні облігації на аукціоні 13 серпня пішли за найвищою ставкою за 25 років. Це означає, що навіть найнадійніший позичальник у світі змушений платити дедалі більше, аби хтось погодився дати йому в борг на довгий строк.
Швидкість важливіша за розмір
Десять років тому борг становив $19,4 трлн, 4,5 року тому — $30 трлн. За останній рік він виріс на $3 трлн — це найшвидше зростання поза періодом пандемії. Дефіцит за липень сягнув $432,3 млрд, найвищий місячний показник з березня 2021 року.
Паралельно дохідність казначейських облігацій злетіла до рівня 2008 року — того самого, коли ФРС довелося опустити ставку майже до нуля, щоб врятувати систему. Зараз ставка не нульова, а борг набагато більший, тож простір для маневру вужчий.
Хто насправді платить за тарифи
Є і практичний нюанс, який зазвичай губиться за макроцифрами. Кільський інститут світової економіки підрахував: іноземні експортери взяли на себе лише близько 4% тарифного навантаження від мит Трампа. Решта 96% лягли на американських імпортерів і, зрештою, на споживачів у магазинах.
Тобто політика, задумана як тиск на інших, на практиці стала додатковим податком на власних громадян — саме тоді, коли бюджету і без того бракує грошей.
Що робить Мінфін
19 серпня, ще до публікації даних про борг, американський Мінфін оголосив, що подвоює обсяги викупу довгострокових облігацій — спробує зупинити розпродаж на ринку. Це технічний хід, який купує час, але не вирішує причину: витрати ростуть швидше за доходи.
Treasuries — базовий актив усієї глобальної фінансової системи. Якщо інвестори системно вимагатимуть вищої премії за американський борг, це підніме вартість капіталу не лише в США, а й у всьому світі.
Політичний фон
8 серпня Сенат ухвалив тимчасову бюджетну резолюцію, щоб уникнути шатдауну перед проміжними виборами. Памʼять свіжа: попередній шатдаун тривав 43 дні на межі 2025–2026 років і залишив сотні тисяч федеральних службовців без зарплати на кілька тижнів. Новий стався вже за 11 тижнів після завершення попереднього.
Питання не в тому, чи витримає американська фінансова система ще один рекорд боргу — вона витримувала й більші шоки. Питання в тому, чи погодяться інвестори й далі фінансувати цей борг за прийнятну ціну, коли ставки вже на рівні кризового 2008-го, а політичної волі скорочувати дефіцит перед виборами немає.
