Герман Греф — не опозиційний економіст і не незалежний аналітик. Він очолює найбільший державний банк Росії, входить до найближчого оточення Путіна і є одним із головних бенефіціарів тієї самої системи, яку тепер публічно критикує. Саме тому його слова про крах важать більше, ніж будь-який зовнішній прогноз.
Що сталось із «військовим бумом»
Російська економіка зростала на 4,1% у 2023-му і 4,3% у 2024-му — темпами, які перевищували більшість країн G7. Це був штучний розігрів: рекордні військові витрати, бюджетні вливання, дефіцит робочої сили через мобілізацію підштовхували зарплати і споживання вгору. Центральний банк реагував підвищенням ставки — у жовтні 2024-го вона досягла 21%, найвищого рівня з часів розпаду СРСР.
Результат — класична пастка: інфляцію вдалось частково приборкати, але разом із нею зупинилась і решта економіки.
«Другий квартал фактично можна розглядати як технічну стагнацію. Липень і серпень показують досить явні симптоми того, що ми наближаємося до нульових позначок».
— Герман Греф, Східний економічний форум у Владивостоці, вересень 2025
За даними Reuters, міністр фінансів Антон Сілуанов вже доповів Путіну: прогноз зростання ВВП на 2025 рік знижено з 2,5% до 1,5%. МВФ іще песимістичніший — 0,9% у 2025-му і 1,0% у 2026-му.
Реальна ставка — одна з найвищих у світі
Центральний банк Росії з травня 2025 року поступово знижує ключову ставку: станом на червень — 14,25%. Але Греф наполягає: цього замало. За його словами, для того щоб економіка «почала оживати», ставка має опуститись нижче 12%. В іншому разі, попереджає він, ризики рецесії лише зростатимуть.
Цифра, яка пояснює чому: реальна відсоткова ставка в Росії — близько 18% при поточній інфляції на рівні 4% — залишається однією з найвищих у світі й продовжує душити кредитування навіть після номінального зниження. Кредитний портфель країни, за оцінкою самого Сбєрбанку, може почати зростати лише в другому півріччі — і лише за умови подальшого пом'якшення монетарної політики мінімум на 200 базисних пунктів.
Три тиски одночасно
Стагнація — не єдина проблема. Паралельно на економіку Росії тиснуть:
- Нафтові доходи: у серпні 2025 року надходження від продажу нафти і газу скоротились на 35% порівняно з аналогічним місяцем минулого року — через низькі ціни на сировину і посилення санкцій.
- Резервні фонди: щоб закрити бюджетний дефіцит, Москва витрачає накопичені резерви, які, за оцінками Fortune, можуть вичерпатись наприкінці цього року.
- Врожай: Росія переживає один із найгірших сільськогосподарських сезонів попри статус аграрної наддержави — додатковий тиск на бюджет і продовольчу інфляцію.
Споживчі витрати вже реагують: за даними SberIndex, у серпні зростання споживання сповільнилось до 9,5% рік до року — проти середніх 13,9% за січень–липень. Для мільйонів росіян це означає дорожчі кредити, заморожені інвестиції бізнесу і скорочення реальних доходів у тих секторах, що не пов'язані з ВПК.
Що кажуть незалежні економісти
«Економіка може, і найімовірніше скоротиться у 2025 році».
— Владислав Іноземцев, економіст, в коментарі The Moscow Times
Іноземцев оцінює можливе падіння ВВП у діапазоні 0,5–1,2%. Економіст Дмитро Польовий з Raiffeisenbank оцінює зростання у другому кварталі як «близьке до нуля після сезонного коригування». Аналітик Capital Economics Ліам Піч дає 0,3% — що формально уникає технічної рецесії, але залишає економіку на межі.
Примітно, що критику монетарної політики Центробанку давно ведуть не лише ліберальні економісти, а й мільярдер Олег Дерипаска, металургійний магнат Олексій Мордашов і глава держкорпорації «Ростех» Сергій Чемезов — тобто ті, кому є що втрачати від дорогих грошей.
Греф на зборах акціонерів Сбєрбанку зазначив, що частина інфляційних факторів не пов'язана з монетарною політикою взагалі — натякаючи на структурні проблеми воєнної економіки, які ставкою не лікуються. Центробанк під керівництвом Ельвіри Набіулліної продовжує обережне пом'якшення, але темп — по 25 базисних пунктів — розчаровує ринки, які очікували більшого.
Якщо до кінця 2025 року ставка залишиться вище 12% і нафтові доходи не відновляться, Росія отримає перше річне скорочення ВВП з 2022-го — і вже не з вуст незалежних аналітиків, а зі звітності власного Центрального банку.
