Рішення Кабміну — у двох реченнях
7 січня Кабінет Міністрів ухвалив проєкт нового Трудового кодексу, над яким Мінекономіки працювало понад два роки в партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та міжнародними партнерами. Документ покликаний оновити правила праці, які досі базуються на Кодексі 1971 року, і підготувати ринок праці до сучасних форматів зайнятості.
"Документ є одним з ключових кроків для реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року. Ми прагнемо зробити ринок праці більш інклюзивним і залучити до економічної активності людей, які сьогодні часто залишаються поза ринком: жінки, молодь, ветерани, люди з інвалідністю",
— Юлія Свириденко, прем'єр-міністерка України
Чому це важливо саме зараз
Ринок праці змінився — з'явилися дистанційна робота, неповні ставки, комбіновані формати. Правила, виписані для індустріальної економіки, більше не відображали реалії. Оновлення коду має три практичні наслідки для громадян:
- правова визначеність — менше сірих зон у статусі працівника;
- детінізація — Мінекономіки раніше оцінювало потенціал виведення з тіні до ~43 млрд грн на рік;
- євроінтеграція — у документі передбачена імплементація понад 30 директив ЄС та конвенцій МОП, що спрощує синхронізацію з європейським ринком праці.
Сім ключових змін (коротко)
- Вісім ознак трудових відносин. Це дає чіткі критерії для розрізнення працюючих за договором і незалежних підрядників — зменшення юридичної невизначеності.
- Більше типів договорів — з шести до дев'яти. Офіційно прописані дистанційна, надомна робота та нефіксований робочий час; можливість мати кілька договорів з одним роботодавцем.
- Електронні документи прирівнюються до паперових. Спрощує оформлення відносин, особливо для мобільних і сезонних працівників.
- Прозорий механізм мінімальної зарплати. Мінзарплата матиметься місячну й погодинну форму; її рівень визначатиме уряд як відсоток від середньої зарплати — це наближає практику до стандартів ЄС.
- Гнучкі форми роботи й права батьків. Кодекс розширює можливості для поєднання роботи і догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть скористатися двомісячною відпусткою для догляду.
- Реформа інспекції праці. Запроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок, що зменшує тиск на добросовісний бізнес і концентрує ресурси на дійсних порушеннях.
- Механізми для молоді. Окремий учнівський трудовий договір дозволяє безпечно поєднувати навчання і першу роботу.
Контекст і деталі, які варто знати
Проєкт коду — не фінальний акт, а правовий каркас. Далі документ йде до Верховної Ради для розгляду в першому читанні. Для реалізації положень знадобляться підзаконні акти, методики розрахунку мінзарплати та процедура перевірок. Саме від якості цієї технічної роботи залежатиме, наскільки швидко і безболісно зміни діятимуть на практиці.
Додатково: ухвалення коду підкріплене останніми кроками у сфері праці — у квітні 2024 року Рада легалізувала працю домашніх працівників, а президент підписав відповідний закон. Це сигнал про послідовну політику регулювання зайнятості.
Що далі — прогноз
Проєкт створює можливість для довгострокового позитивного ефекту: виведення заробітків з тіні, кращий доступ до соціальних гарантій і підвищення мобільності робочої сили. Але ризики теж є — політичні дискусії у парламенті, потреба в оперативних технічних рішеннях і можливість опору з боку тих, хто виграє від нинішньої неформальної зайнятості.
Коротка порада для читача: якщо ви працівник — слідкуйте за деталями оплат і форм договорів; якщо бізнес — готуйте внутрішні політики щодо дистанційної та гнучкої роботи; якщо влада — швидко забезпечте механізми, щоб закон не залишився декларацією.
Висновок. Новий Трудовий кодекс — це прагматичний крок назустріч сучасній економіці і євроінтеграції. Тепер хід за парламентом та технічною реалізацією: від декларацій має перейти до конкретних правил і сервісів, що відчують на собі мільйони українців.
