Коротко — навіщо це важливо
19 березня Міністерство фінансів опублікувало новий податковий законопроєкт, який об’єднує чотири ключові вимоги меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Ухвалення має відбутися до кінця березня — від цього залежить отримання Україною другого траншу від МВФ у червні 2026 року. Для українців це означає конкретні зміни в оподаткуванні доходів з платформ, правилі ПДВ для імпортних покупок і статусі ФОП.
Що пропонує законопроєкт
1. Податок на доходи з цифрових платформ — пільгова ставка 5%. Автоматичне оподаткування доходів від платформ за ставкою 5% із безподатковим мінімумом 2 000 євро на рік. Якщо дохід перевищує цей поріг, податок утримується із суми перевищення. Пільга діє за умов: відкриття окремого банківського рахунку для доходів з платформ, статус — не самозайнятий, відсутність найманих працівників, відсутність торгівлі підакцизними товарами, річний ліміт — до 7,2 млн грн (834 мінзарплати). За ці зміни заявили підтримку Uklon, Bolt, Uber та Glovo.
2. Продовження військового збору. Ставки військового збору, введені під час воєнного стану (для фізосіб — 5%), продовжать діяти до моменту, поки Верховна Рада не ухвалить рішення про завершення реформи Збройних Сил.
3. ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів. ПДВ має додавати та сплачувати сама торгова платформа; звільнення передбачене лише для посилок до 45 євро, якщо їх надсилають фізособи без комерційної мети. LIGA.net уже пояснювала причини та аргументи на користь цього кроку.
4. ПДВ для частини ФОП. З 1 січня 2027 року платниками ПДВ мають стати суб’єкти спрощеної системи з річним доходом понад 4 млн грн. LIGA.net публікувала практичні поради для ФОП щодо підготовки до цих змін.
Кому і як відчутно зміниться
Найбільш прицільно зміни зачеплять: фрілансерів і працівників платформ, які отримують доходи з сервісів типу Uber/Bolt; спрощенців із доходом близько або понад 4 млн грн; тих, хто регулярно купує в іноземних маркетплейсах. Для держави це — збільшення бази оподаткування і часткова автоматизація збору податкових надходжень.
"МВФ є 'якорем, який зациклює на собі всі інші програми'. Тому Кабінет міністрів не може не враховувати позицію МВФ."
— Данило Гетманцев, голова податкового комітету Верховної Ради
Політичний та геоекономічний контекст
Затримка ухвалення має реальні наслідки: без виконання умов меморандуму Україна ризикує не отримати черговий транш МВФ. Одночасно блокування надання кредиту від ЄС (питання щодо 90 млрд євро через позиції Угорщини й Словаччини) та загострення ситуації на Близькому Сході, що підвищує доходи Росії, лише посилюють потребу у стабільних міжнародних фінансах для України.
Що далі і що варто очікувати
Пленарні засідання Верховної Ради починаються 24 березня — саме тоді політики мають показати, чи готові перетворити технічні домовленості з МВФ на закон. Якщо голосування відбудеться вчасно, це відкриє шлях до чергового траншу в червні 2026 року. Якщо ні — ризики фінансової нестабільності зростають.
Питання для суспільства й бізнесу: чи зможуть депутати знайти компроміс між короткостроковою політичною вартісністю реформ і довгостроковою потребою в міжнародній фінансовій підтримці? Від цього залежить не абстрактний «транш», а платоспроможність держави й можливість фінансувати оборону та відновлення.
