Якщо прибрати з рівняння війну — МВФ мав би підвищити прогноз глобального зростання на 2026 рік, а не знизити його. Замість очікуваних 3,4% світова економіка, за новою оцінкою фонду, зросте лише на 3,1%. Різниця — 0,3 відсоткових пункти — це вартість одного регіонального конфлікту для всієї планети.
Що відбулось на ринку енергоносіїв
Збройний конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном, який розпочався наприкінці лютого, фактично заблокував Ормузьку протоку — через яку проходить близько 20% світового нафтового експорту. Конфлікт порушив глобальні ланцюги поставок та призвів до зростання цін на нафту після того, як Іран майже заблокував Ормузьку протоку — важливий шлях доставки енергоносіїв. Близько 13% пропозиції на ринку нафти було втрачено.
Конфлікт спочатку подвоїв ціни на газ — що стало прямим ударом по імпортозалежних економіках Європи.
«Закриття Ормузької протоки та серйозні пошкодження критичної інфраструктури в регіоні, центральному для світових поставок вуглеводнів, підвищують ризик масштабної енергетичної кризи, якщо бойові дії тривають»
П'єр-Олів'є Гуренша, головний економіст МВФ, у блозі фонду
Цифри: хто програє найбільше
МВФ тепер очікує зростання економіки Великої Британії на 0,8% у 2026 році — проти попереднього прогнозу 1,3%. Це найбільше зниження серед країн «Великої сімки». Британія тепер прогнозується зростати з тим самим темпом, що й Німеччина. На душу населення Британія опиняється в хвості G7.
МВФ пов'язує це зниження з вразливістю Британії до стрибка цін на природний газ після початку американсько-ізраїльської війни з Іраном. Для Німеччини, промисловість якої вже кілька років потерпає від дорогої енергії після відмови від російського газу, новий шок означає ще один рік без відновлення.
Натомість США прогнозують зростання на 2,3% — найвищий показник серед розвинених економік, частково завдяки статусу нетто-експортера енергоносіїв.
Інфляція повертається
МВФ різко підвищив глобальний інфляційний прогноз: очікується, що інфляція зросте до 4,4% — на 0,6 відсоткових пункти більше, ніж оцінювалось у січні.
Гуренша пояснив механізм у три кроки: спочатку — прямий шок від зростання цін на енергоносії, що здорожчує все — від добрив до транспорту; потім — вторинні ефекти, коли працівники й компанії намагаються відшкодувати втрати через вищі зарплати і ціни; нарешті — фінансові ринки, де «класичний risk-off епізод» може знецінити активи й посилити відтік капіталу.
За несприятливого сценарію — з тривалішим і масштабнішим зростанням цін на енергоносії — глобальне зростання може впасти до 2,5% у 2026 році, а інфляція сягнути 5,4%.
«Навіть у найкращому випадку»
Директорка МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що негативні наслідки війни з Іраном виявились настільки сильними, що перекрили будь-які позитивні здобутки від інвестиційного буму у штучному інтелекті.
«Навіть у найкращому разі не буде чистого й акуратного повернення до статус-кво»
Крісталіна Георгієва, директорка-розпорядниця МВФ
Навіть термінове завершення війни не врятує від погіршення економічної стабільності. МВФ прогнозує різке зростання потреби в екстреній фінансовій допомозі з боку постраждалих країн, яка спочатку оцінювалась у 20–50 мільярдів доларів.
Гуренша попередив і британського міністра фінансів Рейчел Рівз про вузьке поле для маневру: «Ринок дуже чутливий до бюджетних новин у Великій Британії» — і будь-яка масштабна підтримка бізнесу через дорогу енергію може зіштовхнутися з реакцією ринку держборгу.
Якщо Ормузька протока залишатиметься фактично заблокованою ще кілька місяців — чи встигнуть центробанки Британії і Єврозони знизити ставки достатньо швидко, щоб пом'якшити рецесійний тиск, не розігрівши при цьому інфляцію, яка вже й так прискорюється?
